https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15532 2026-04-17T05:33:26Z 2026-04-17T05:33:26Z Borysova, Tetiana Savych, Anzhelika Khalimon, Roman Lohvynenko, Viktoriia Tsykhuliak, Ivan https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17175 2026-01-14T12:37:32Z 2025-12-23T00:00:00Z

Title: Philosophical Understanding of Cultural Processes in Human Development Authors: Borysova, Tetiana; Savych, Anzhelika; Khalimon, Roman; Lohvynenko, Viktoriia; Tsykhuliak, Ivan Abstract: Philosophical and cultural studies aim to explore the structure, functions, and role of culture within society. Specifically, the philosophy of cultural phenomena seeks to identify key evolutionary cultural trends and understand the causes of crisis phenomena. To analyze these processes, a periodization of philosophical doctrines has been carried out, allowing for a systematic understanding of cultural development. It is argued that the synergy between philosophy and culture forms a unique reflexive and conceptual foundation for the cultural advancement of society, providing integrity, orderliness, and the rationalization of individual elements within the social system. The study also considers cultural and human activity through a historical and philosophical lens, highlighting the evolution of social development over time. The research demonstrates that traditional models of philosophical knowledge, aligned with order, balance, stability, and determinism, are increasingly inadequate in addressing the complexities of the modern world, characterized by chaos, imbalance, instability, and variability. Nonetheless, ideas derived from synergism retain significant paradigmatic relevance today. The philosophical nature of cultural aspects is interpreted as the development of the human position within historical and temporal contexts, emphasizing the logic of philosophical concepts in shaping societal cultural progress. The study also examines the interaction between social and cultural advancement, considering the challenges posed by globalization. Cultural dynamics are identified as a form of self-organization of meanings and values within the social space, closely linked to technological modernization. Four principal philosophical dimensions of cultural evolution are formulated: anthropological, ethical— reflecting emerging moral guidelines amid cultural pluralism—ontological, and epistemological. A model of cultural dynamics as a synergistic process integrating tradition, innovation, and value exchange is proposed. Comparative analysis shows that philosophical approaches offer a more comprehensive understanding of cultural evolution than purely sociological models. The concept of “cultural balance” is introduced as a prerequisite for sustainable societal development, ensuring a harmonious integration of traditions, values, and innovations, thereby fostering social stability, sustainable development, and global competitiveness.

2025-12-23T00:00:00Z Великий, Роман Георгійович Логвиненко, Вікторія Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17170 2026-01-14T11:44:42Z 2025-12-26T00:00:00Z

Title: Релігійний туризм як інструмент соціально-психологічної реабілітації ветеранів війни Authors: Великий, Роман Георгійович; Логвиненко, Вікторія Михайлівна Abstract: У статті досліджується потенціал релігійного туризму як ефективного інструменту соціально-психологічної реабілітації ветеранів війни. Спираючись на сучасні праці в галузі психології, соціальної роботи та релігієзнавства, дослідження демонструє, що релігійний туризм виходить за рамки суто духовних практик, охоплюючи психологічні, культурні, соціальні та емоційні виміри. Показано, що паломництво та відвідування священних місць сприяють переосмисленню травматичного досвіду, відновленню внутрішньої рівноваги та пошуку нових сенсів у житті. У статті підкреслюється терапевтична роль релігійних подорожей, які створюють умови для трансцендентності, рефлексії та «очищення душі», тим самим сприяючи самосвідомості, стійкості та особистісному зростанню. Особлива увага приділяється моделі ритуального процесу В. Тернера (відокремлення, лімінальність, реінтеграція), яка забезпечує концептуальну основу для розуміння паломництва як структурованого шляху трансформації. У контексті ветеранів війни лімінальна стадія інтерпретується як звільнення від психологічного тягаря бойової ідентичності, що дозволяє реконструювати самосприйняття та розвивати нові ціннісні орієнтації. У дослідженні також наголошується на соціальному вимірі релігійного туризму – участь у паломництві зміцнює групову приналежність, зменшує соціальну ізоляцію та сприяє реінтеграції в життя громади. Культурне та історичне занурення, сакральна архітектура, музика та ритуали сприяють емоційному піднесенню та формуванню колективної ідентичності. Український досвід про єкту «Духовна перемога», який організовує паломництва ветеранів на гору Афон (Греція), ілюструє практичне застосування релігійного туризму для підтримки посттравматичного відновлення. У статті робиться висновок, що релігійний туризм слід розглядати як багатовимірне соціокультурне явище зі значним терапевтичним та інтегративним потенціалом. Він не лише допомагає подолати травму та відновити психологічне благополуччя, але і сприяє довгостроковій соціальній реінтеграції.

2025-12-26T00:00:00Z Логвиненко, Вікторія Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17097 2026-01-14T12:40:16Z 2026-01-04T00:00:00Z

Title: Епістемологічні та методологічні засади дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна Abstract: У статті розглядаються епістемологічні та методологічні засади формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти як одного з ключових завдань сучасної освітньої системи. Підкреслено, що дослідницька компетентність не може обмежуватися лише практичними навичками організації та проведення наукових пошуків, адже вона передбачає глибоке розуміння природи наукового знання, його меж, методів здобуття та перевірки. Емпіричні дослідження свідчать, що значна частина студентів має труднощі з опануванням теоретичних аспектів науки, що ставить під сумнів їхню готовність до виконання складних дослідницьких завдань коли знання постійно оновлюються, а наукові парадигми змінюються. Особливу увагу приділено інтеграції епістемологічних підходів у зміст освітніх програм, зокрема на рівні підготовки докторів філософії. Показано, що філософія науки виступає важливим освітнім компонентом, який забезпечує світоглядне та аксіологічне осмислення науки як соціокультурного феномена, сприяє розвитку критичного мислення, рефлексії та відповідального ставлення до наукової діяльності. Аналіз сучасних навчальних видань і наукових праць демонструє, що філософія науки охоплює широкий спектр проблем: від демаркації науки й псевдонауки та визначення критеріїв науковості до розгляду культурних, моральних і аксіологічних вимірів наукової творчості. У статті акцентується на багаторівневій структурі методології науки, співвідношенні методу і методології, а також на різних підходах до пізнання – структурному, функціональному, інформаційному, імовірнісному та модель ному. Показано, що саме ці аспекти створюють підґрунтя для гнучкої та відповідальної дослідницької діяльності. Важливим елементом формування дослідницької компетентності визначено етос науковця та дотримання принципів академічної доброчесності, які забезпечують легітимність наукової практики та довіру суспільства до результатів досліджень. Зроблено висновок, що інтеграція епістемологічних і методологічних засад у зміст освітніх програм є необхідною умовою підготовки майбутніх науковців. Філософія науки постає як методологічний та аксіологічний фундамент, що поєднує теоретичні та практичні аспекти дослідження, сприяє розвитку культури відповідального наукового мислення та формує цілісну дослідницьку компетентність здобувачів вищої освіти.

2026-01-04T00:00:00Z Шніцер, Марія Михайлівна Логвиненко, Вікторія Михайлівна Пономаренко, Тетяна Олександрівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16994 2025-12-19T11:14:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: Екзистенційна філософія: пошуки сенсу життя у світі невизначеності Authors: Шніцер, Марія Михайлівна; Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Пономаренко, Тетяна Олександрівна Abstract: Актуальність запропонованого дослідження полягає у необхідності віднайти втрачений сенс життя, навчитися стійкості духу і вільного вибору в умовах загальнолюдської суспільно-політичної та моральної кризи, а також воєнних потрясінь в Україні, що вже майже чотири роки намагається побороти територіальні, фізичні і душевні наслідки повномасштабного вторгнення росіян. Екзистенційна філософія, загостривши увагу на внутрішньому світі людини, допомагає їй сприймати сьогоднішній стан справ не лише як виклик, а й як можливість зрости духовно та пізнати свою приховану суть. Воєнний контекст переносить проблему пошуку сенсів із площини абстрактної у життєвонеобхідну і стає індикатором того, як особистість може справлятися зі своїми втратами, невизначеностями та страхами. Новизна роботи визначається проєкцією класичних екзистенційних ідей на сучасний український воєнний досвід, що може сприйматися як гранична форма людського буття. Здійснюється спроба системно проаналізувати те, як свобода, відповідальність та автентичність, у якості екзистенційної проблематики, отримує практичне втілення в реаліях війни та пов’язаної з нею колективної травми. Метою запропонованого дослідження є показ трансформації екзистенційного досвіду індивіда у кризовій ситуації та пошук дієвих способів виходу з неї через категорії свободи, морального вибору та пошуку сенсу життя. Отримані результати демонструють історичні та філософські передумови виникнення екзистенційної думки, розкривають її основні ідеї та способи їхнього впливу на сучасну свідомість. Через характеристику ключових проявів екзистенції (тривогу, провину, вибір і надію) представлено, що людяність у ситуації невизначеності можна зберегти за допомогою відчуття внутрішньої свободи, усвідомленої відповідальності та здатності співчувати. Висновок. Екзистенційна філософія ще й досі є дієвим інструментом самопізнання та духовним орієнтиром. Розуміння автентичності та відповідальності за власне життя допомагає подолати духовну кризу, повертає сенс існування і допомагає навіть у так званих обставинах на межі цінувати людську гідність та унікальність. Отримані результати можуть слугувати філософською та психологічною основою для розуміння стійкості та моральної цілісності в кризових умовах.

2025-01-01T00:00:00Z