https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17487 2026-07-01T12:42:55Z 2026-07-01T12:42:55Z Конівіцька, Тетяна Бабій, Ірина https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18635 2026-06-26T05:35:22Z 2026-05-29T00:00:00Z

Title: ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У КРИЗОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ ДСНС Authors: Конівіцька, Тетяна; Бабій, Ірина Abstract: У статті досліджено особливості використання соціальних мереж у кризовій комунікації ДСНС. Актуальність тематики зумовлена активним функціонуванням цифрових платформ у системі оперативного інформування населення в умовах кризових ситуацій. Соціальні мережі у сучасному медіапросторі забезпечують швидке поширення офіційних повідомлень, підтримують постійний комунікаційний зв’язок між держав- ними структурами та громадськістю, а також сприяють оперативному реагуванню населення на надзвичайні події. Значну увагу зосереджено на мовному оформленні кризових повідомлень ДСНС, оскільки лаконічність, стандартизованість і точність мовних конструкцій безпосередньо впли- вають на ефективність сприйняття інформації аудиторією. Проаналізовано наукові засади до організації кризових комунікацій, функціонування медіа у кризових умовах, використання цифрових технологій та чат-ботів у системі публічного інформування населення. Установлено, що ефективність кризової комунікації визначається своєчасністю поширення достовірної інформації, відкритістю офіційних джерел, адаптацією повідомлень до специфіки цифрової аудиторії та постійним моніторингом інформаційного простору. Доведено, що соціальні мережі ДСНС функціонують як комплексна система кризового інформування населення. Офіційні сторінки служби у Facebook, Telegram, Instagram, TikTok і X (Twitter) забезпечують швидке поширення оперативних повідомлень, візуальних матеріалів, геолокаційних попереджень та інструкцій щодо безпечної поведінки. Визначено, що повідомлення кризового характеру характеризуються переважанням коротких синтаксичних конструкцій, дієслів теперішнього часу, віддієслівних іменників та стандартизованих лексем, зокрема «ліквідація наслідків», «евакуація населення», «пошуково-рятувальні роботи», «оперативна інформація», «не ігноруйте сигнали небезпеки». Зазначені мовні моделі посилюють інформативність повідомлень і формують у користувачів чітке розуміння рівня загрози та необхідних дій. Встановлено, що поєднання текстових повідомлень із фото-, відеоматеріалами, інфографікою та інтерактивними елементами підвищує рівень залучення аудиторії та сприяє швидкому засвоєнню критично важливої інформації. Особливу роль у структурі кризової комунікації ДСНС відіграють чат-боти, які забезпечують оперативне оповіщення населення, дублювання офіційних повідомлень і консультативну підтримку громадян щодо алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях. Результати дослідження підтверджують, що цифрові платформи ДСНС формують ефективну систему кризової комунікації, орієнтовану на підтримання суспільної довіри, координацію взаємодії з населенням та мінімізацію деструктивного впливу кризових ситуацій.The article examines the specific features of the use of social media in the crisis communication of SESU. The relevance of the topic is determined by the active functioning of digital platforms within the system of оперативе public information dissemination during crisis situations. Social media in the contemporary media environment ensure the rapid dissemination of official messages, maintain constant communication between state institutions and the public, and facilitate the prompt response of the population to emergency events. Considerable attention is focused on the linguistic design of SESU crisis messages, since the conciseness, standardization, and precision of language constructions directly affect the effectiveness of information perception by the audience. The study analyzes the scientific foundations of crisis communication organization, the functioning of media under crisis conditions, and the use of digital technologies and chatbots in the system of public information dissemination. It has been established that the effectiveness of crisis communication is determined by the timeliness of disseminating reliable information, the openness of official sources, the adaptation of messages to the specifics of digital audiences, and continuous monitoring of the information space. The research proves that SESU social media platforms function as an integrated system of crisis communication with the population. The official pages of the service on Facebook, Telegram, Instagram, TikTok, and X (Twitter) ensure the rapid dissemination of operational messages, visual materials, geolocation alerts, and safety instructions. It has been determined that crisis-related messages are characterized by the predominance of short syntactic constructions, present tense verbs, deverbal nouns, and standardized lexical units, including “elimination of consequences,” “population evacuation,” “search and rescue operations,” “operational information,” and “do not ignore danger signals.” These language models enhance the informativeness of messages and form a clear understanding among users regarding the level of threat and the necessary actions. It has been established that the combination of text messages with photographs, video materials, infographics, and interactive elements increases audience engagement and facilitates the rapid assimilation of critically important information. Chatbots play a special role in the structure of SESU crisis communication, as they provide оперативе public alerts, duplicate official messages, and offer advisory support to citizens regarding algorithms of action in emergency situations. The results of the study confirm that SESU digital platforms form an effective system of crisis communication aimed at maintaining public trust, coordinating interaction with the population, and minimizing the destructive impact of crisis situations.

2026-05-29T00:00:00Z Конівіцька, Тетяна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18556 2026-06-22T09:40:51Z 2026-05-15T00:00:00Z

Title: КІНОМИСТЕЦТВО ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ Authors: Конівіцька, Тетяна Abstract: У сучасному світі, позначеному воєнними конфліктами, особливої актуальності набуває проблема формування особистості в умовах кризи. Війна не лише змінює політичні та економічні реалії, а й суттєво впливає на духовну сферу суспільства, систему цінностей та світоглядні орієнтири. Роль мистецтва в суспільстві у період війни залишається вагомою, оскільки пропонує специфічне опрацювання реальності, що виражається у творенні чогось нового, що, зазвичай, апелює до високих, естетичних почуттів.

2026-05-15T00:00:00Z Конівіцька, Тетяна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17641 2026-04-21T08:53:48Z 2026-02-20T00:00:00Z

Title: МОВА ЯК ІНСТРУМЕНТ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ “СВОГО” Й “ЧУЖОГО” (НА МАТЕРІАЛІ КІНОМИСТЕЦТВА) Authors: Конівіцька, Тетяна Abstract: Мова в кіномистецтві виконує не лише комунікативну функцію, а й є потужним інструментом формування особистої та національної ідентичності. Через мовлення персонажів режисери передають їхню культурну належність, соціальний статус, історичну пам’ять та світоглядну позицію. Сучасне українське кіно особливо яскраво демонструє цю функцію, показуючи, що мова є не просто засобом спілкування, а справжнім маркером культурної та національної приналежності.

2026-02-20T00:00:00Z Verbytska, Lidiia Babii, Iryna Konivitska, Tetiana Kulchytska, Maryna Khlypavka, Halyna https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17640 2026-04-21T08:48:28Z 2026-02-15T00:00:00Z

Title: Rhetoric and communication in interactions with the civilian population in emergency contexts: the role of specialists Authors: Verbytska, Lidiia; Babii, Iryna; Konivitska, Tetiana; Kulchytska, Maryna; Khlypavka, Halyna Abstract: This study examines rhetorical and communicative strategies employed by civil protection specialists during emergency situations, focusing on the role of digital platforms and artificial intelligence in shaping public trust, behavioral responses, and information resilience. The research is based on a comparative analysis of official statistical indicators and institutional reports from Ukraine, Poland, and Lithuania for the period 2021–2024. Quantitative indicators of crisis communication effectiveness, including response time, use of digital channels, clarification rates, and disinformation incidents, were combined with qualitative content analysis of international policy documents and academic literature on crisis rhetoric, digital communication, and AI-assisted information management. The findings show that higher levels of digital integration correlate with faster response times and lower rates of clarification requests and disinformation. Nevertheless, communication effectiveness is determined primarily by message clarity, standardization, and rhetorical structure rather than by message volume. Digital platforms and artificial intelligence enhance crisis communication only when integrated with coherent rhetorical strategies and ethical governance principles, emphasizing the need for unified communicative guidelines and targeted professional training.

2026-02-15T00:00:00Z