<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18118" />
  <subtitle />
  <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18118</id>
  <updated>2026-06-15T15:07:22Z</updated>
  <dc:date>2026-06-15T15:07:22Z</dc:date>
  <entry>
    <title>ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ДІЙ ТА СТАНІВ У КРИЗОВІЙ МЕДИЦИНІ: ДИСКУРСИВНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18330" />
    <author>
      <name>Змисла, Софія Василівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пальчевська, Олександра Святославівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18330</id>
    <updated>2026-06-15T14:55:49Z</updated>
    <published>2026-03-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ДІЙ ТА СТАНІВ У КРИЗОВІЙ МЕДИЦИНІ: ДИСКУРСИВНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ
Authors: Змисла, Софія Василівна; Пальчевська, Олександра Святославівна
Abstract: The paper examines the features of action verbalization in the discourse of crisis&#xD;
medicine with a focus on the translation aspect. The relevance of the problem of adequate&#xD;
translation and adaptation of medical care algorithms in emergency conditions is&#xD;
substantiated in view of the active implementation of international tactical medicine&#xD;
protocols. The main characteristics of speech in crisis medical discourse are analyzed,&#xD;
including imperativeness, Elliptical constructions, and standardization, which ensure&#xD;
efficiency, unambiguity, and effectiveness of professional communication. Particular&#xD;
attention is paid to the role of translation as a tool for shaping and unifying professional&#xD;
discourse. Prospects for further research are outlined, particularly in relation to the&#xD;
development of unified translation models in the field of crisis medicine</summary>
    <dc:date>2026-03-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>VERBALIZATION OF AIRWAY MANAGEMENT IN CRISIS MEDICINE: TRANSLATIONAL AND DISCURSIVE ASPECTS</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18190" />
    <author>
      <name>Змисла, Софія Василівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18190</id>
    <updated>2026-06-15T10:54:32Z</updated>
    <published>2026-05-15T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: VERBALIZATION OF AIRWAY MANAGEMENT IN CRISIS MEDICINE: TRANSLATIONAL AND DISCURSIVE ASPECTS
Authors: Змисла, Софія Василівна
Abstract: У кризовій медицині ефективне забезпечення прохідності дихальних шляхів потребує не лише технічної компетентності, а й чіткої, структурованої та скоординованої вербальної комунікації. В умовах підвищеного ризику, зокрема у відділеннях екстреної медичної допомоги, на догоспітальному етапі, у зонах бойових дій та під час масових надзвичайних ситуацій, мова функціонує як операційний інструмент, що структурує клінічні дії, підвищує колективну ситуаційну обізнаність та сприяє командній координації. Комунікація в таких умовах має бути лаконічною, однозначною та стандартизованою з метою мінімізації затримок і запобігання непорозумінням, які можуть негативно вплинути на результати лікування пацієнтів. У статті досліджується вербалізація забезпечення прохідності дихальних шляхів у кризовій медицині з перекладацького та дискурсивного підходів. Дослідження інтегрує результати симуляційних досліджень, дискурс-аналізу, прикладної лінгвістики та досліджень клінічної комунікації з метою виявлення ключових мовних моделей і комунікативних стратегій, що використовуються в умовах обмеженого часу. У межах аналізу визначено імперативні конструкції, редукований синтаксис і стандартизовану термінологію як ключові лінгвістичні особливості комунікації, пов’язаної із забезпеченням прохідності дихальних шляхів. Ці мовні характеристики забезпечують швидкий і однозначний обмін інформацією, підтримують процеси прийняття рішень та підвищують ефективність командної роботи у складних клінічних умовах. У дослідженні також розглядаються дискурсивні структури, зокрема онлайн-коментарі, метакоментарі та офлайн-коментарі, які сприяють організації командної взаємодії, координації дій і прийняттю клінічних рішень. Ці дискурсивні елементи формують спільні ментальні моделі серед членів команди та забезпечують ефективний розподіл завдань. З перекладацького погляду дослідження акцентує увагу на труднощах, пов’язаних із термінологічними розбіжностями, міждисциплінарною комунікацією та багатомовними контекстами кризової медицини. Отримані результати підкреслюють важливість стандартизованих комунікаційних моделей, мнемонічних структур і когнітивних підказок як ключових інструментів підвищення ефективності комунікації, зниження когнітивного навантаження та забезпечення безпеки пацієнтів у високоризикових медичних умовах.</summary>
    <dc:date>2026-05-15T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

