https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/2994 2026-11-03T06:16:11Z 2026-11-03T06:16:11Z Ковалишин, Василь Васильович Великий, Назарій Романович Войтович, Тетяна Мирославівна Ковалишин, Володимир Васильович Пархоменко, Володимир-Петро Олегович Великий, Андрій Євгенович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19357 2026-10-30T09:52:29Z 2026-10-08T00:00:00Z

Title: ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПІДШАРОВОГО» ПОЖЕЖОГАСІННЯ В РЕЗЕРВУАРАХ З НАФТОПРОДУКТАМИ Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Великий, Назарій Романович; Войтович, Тетяна Мирославівна; Ковалишин, Володимир Васильович; Пархоменко, Володимир-Петро Олегович; Великий, Андрій Євгенович Abstract: Актуальність теми. Гасіння резервуарів з нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне) – складний процес, що потребує великих зусиль та залучення значної кількості ресурсів. Пожежі, що виникають на об'єктах нафтової промисловості, часто розвиваються швидко та можуть тривати довгий час, це створює серйозні загрози для безпеки працівників та рятувальників, які займаються їх ліквідацією. Це видно із прикладів великих катастроф, які сталися в нафтопереробній галузі. Один із таких випадків стався у Венесуелі на одному з найбільших нафтопереробних заводів «Amuay» 25 серпня 2012 року. Вибух призвів до смерті 48 осіб, а ще 151 людина отримала поранення. Пожежу, яка охопила три великі нафтові резервуари, ліквідовували три дні [1]. Інший жахливий інцидент трапився на одному з підприємств мексиканської нафтової компанії «Pemex» 19 вересня 2012 року. Вогонь швидко поширився, забравши із собою життя 66 людей та залишивши 76 осіб травмованими [2]. Також слід відзначити пожежу на нафтохімічному заводі DeerPark в Техасі, США, що сталася 17 березня 2019 року і тривала 4 дні. У результаті цієї події було знищено десять нафтових резервуарів. Збитки від цієї катастрофи оцінили на майже 1 млрд доларів США, засвідчуючи серйозний вплив подібних інцидентів на економіку та середовище [3]. В час війни в Україні постає питання про захист об’єктів нафтової промисловості. По нафтових резервуарах бувають влучання ракет, внаслідок чого відбувається руйнування резервуарів, вилив нафтопродуктів у великій кількості та небезпека виникнення масштабних пожеж. Пожежі рідин у резервуарах з нафтою і нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне) є одними з найскладніших для гасіння, вони характеризуються величезними матеріальними і екологічними збитками, небезпекою для життя та здоров’я людей [4]. У період з 2020 по 2025 роки в Україні сталося близько 40 значних пожеж на нафтових резервуарах, більшість із яких (90%) припадає на період війни. Точна кількість пожеж на нафтових резервуарах в Україні за 2020-2025 роки достовірно не відома через брак централізованої звітності в умовах війни. Проте на основі доступних статистичних даних маємо таке: у 2022 році відбулось щонайменше 10 задокументованих пожеж на нафтобазах, переважно через російські атаки. Найбільш резонансні – у Калинівці, Новомосковську та Кременчуку; у 2023 році відбулось близько 10 пожеж, з яких 2 були масштабними (Одеса, Рівне); 2024 рік – 8 випадків, включаючи пожежу в Київській області. Багато атак на нафтобази не розголошуються публічно, щоб не надавати ворогу інформації про результат ударів. Наприклад, пожежу в Київській області в 2024 році офіційно називали «пожежею на промисловому об’єкті». Традиційні способи гасіння пожеж у резервуарах із зберіганням нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне) є вкрай небезпечними в умовах воєнного стану в Україні через ризик повторного обстрілу. Як правило, пожежно-рятувальні підрозділи виїжджають до місця події після сигналу «відбій повітряної тривоги», коли немає загрози ракетних обстрілів. В таких випадках пожежа вже може набути значних масштабів і її гасіння ускладнюється. Наслідки однієї з таких ситуацій ми спостерігали 26 березня 2022 року на нафтобазі у Львові по вулиці Пластовій. В цей день по зазначеній нафтобазі, на якій розташовано 30 резервуарів різних розмірів та об’ємів, завдано ракетного удару зі сторони країни-агресорки. Внаслідок обстрілу сталася пожежа паливно-мастильних матеріалів в межах обвалування через витік палива з пошкоджених 5-ти резервуарів. Загальна площа пожежі становила трохи більше 3000 м². Пожежу загасили тільки через 14 годин. Із засобів пожежогасіння було використано повітряно-механічну піну та воду у великих кількостях. До гасіння пожежі було залучено 45 одиниць техніки, з яких 4 пожежних поїзди та 163 чол. особового складу. Цей випадок показав, що потрібно впроваджувати нові засоби пожежогасіння або придивитись до тих, які вже певний час активно використовуються закордонними пожежно-рятувальними службами. Одним із таких засобів є системи для генерування та подавання компресійної піни, які вже здобули популярність в країнах Європи та США. В Україні такі системи підрозділами ДСНС України не використовуються. Тому розробка систем пожежогасіння компресійною піною та технології застосування відповідає інноваційним напрямкам розвитку ДСНС України [5]. Піногенеруюча система із стисненим повітрям (CAFS) – це система, яка використовується в пожежогасінні для подавання вогнетривкої піни для гасіння пожеж або захисту навколишніх ділянок від займання [6]. Багато досліджень, які охоплюють як теоретичний, так і практичний аспекти, пов'язані з аналізом повітряно-механічних та компресійних пін, було проведено такими вченими, як Виноградов С. А., Федяєв В. Д., Кодрик А. І., Ковалишин В. В., Шахов С. М., Liebson J. L., Colleti D. J. Chen Y., Chen T., Fu X. C., Bao Z. M., Rie D.-H., Lee J.-W. Наукові праці цих авторів присвячені застосуванню вогнегасних пін для гасіння пожеж ЛЗР та ГР, але не достатньо вивченим є застосування саме компресійної піни для «підшарового» способу гасіння резервуарів з нафтопродуктами (бензин, дизельне пальне), вивчення її властивостей та поведінки в середовищі ЛЗР та ГР. Тому, питання вивчення та використання компресійної піни для гасіння пожеж в резервуарах з нафтопродуктами «підшаровим» способом залишається недостатньо вивченим та є актуальною науково-прикладною проблемою, вирішення якої сприяє підвищенню ефективності гасіння пожеж в резервуарах.

2026-10-08T00:00:00Z Великий, Назарій Романович Шпак, Оксана Петровський, Адріан https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18934 2026-09-04T08:33:20Z 2026-06-23T00:00:00Z

Title: Математичне моделювання характеристик двигуна при використанні дизельного та біологічного палива Authors: Великий, Назарій Романович; Шпак, Оксана; Петровський, Адріан Abstract: Розглянуто функціональні характеристики дизельних двигунів, що працюють на традиційному та біо логіч ному паливі . Запропоновано підхід до характеристик двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) з переход ом на альтернативні види палива. Д осліджен о вплив фізико хімічних властивостей біодизельного палива на роботу ДВЗ Реалізовано одновимірну математичну модель двигуна з сист емою впорскування палива. Використано комп'ютерне моделювання для оцінки динаміки змін основних властивостей ДВЗ.

2026-06-23T00:00:00Z Ковалишин, Василь Васильович Марич, Володимир Михайлович Ковалишин, Володимир Васильович Великий, Назарій Романович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18570 2026-06-22T12:26:31Z 2025-12-19T00:00:00Z

Title: Звіт про виконання роботи "Розроблення системи "підшарового" гасіння за допомогою компресійної піни" ("Підшарове гасіння") Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Марич, Володимир Михайлович; Ковалишин, Володимир Васильович; Великий, Назарій Романович Abstract: У рамках проведеного дослідження здійснено детальний огляд та аналіз наукової, технічної та нормативної літератури, що стосується проблематики гасіння пожеж на об’єктах нафтової промисловості. Цей огляд охопив широкий спектр джерел, включаючи вітчизняні та міжнародні публікації, стандарти безпеки, звіти спеціалізованих організацій (ДСНС України, NFPA та API), а також наукові статті з журналів, присвячених пожежній безпеці та нафтогазовій галузі. Встановлено, що підприємства нафтової промисловості належать до категорії пожежонебезпечних об’єктів через специфіку матеріалів та технологічних процесів. Пожежі на таких об’єктах характеризуються швидким розвитком: час від займання до повного охоплення може становити від кількох хвилин до години, залежно від типу нафтопродукту. Вони часто переходять у тривалі пожежі, які супроводжуються вибухами, утворенням токсичних димів і тепловим випромінюванням. Це створює критичні загрози для життя та здоров’я працівників і рятувальників. У контексті виявлених ризиків постає гостра необхідність розробки та впровадження інноваційних методів і засобів пожежогасіння, адаптованих до специфіки нафтової промисловості. На першому етапі роботи (березень 2025 р. – квітень 2025 р.) було виконано аналіз наявної інформації та опублікованих джерел [1–14], що стосуються досліджуваної проблематики. Проведено систематизацію даних, відбір і адаптацію методик та алгоритмів, необхідних для подальшого використання в дослідженні. Сформовано аналітичну та теоретичну базу. Під час другого періоду роботи (травень 2024 р. – серпень 2025 р.) виконано експериментальні дослідження для визначення характеристик піноутворювача, проведено випробування лабораторної установки для генерування компресійної піни та здійснено «підшарове» гасіння пожежі нафтопродукту (бензину) у макетному резервуарі (V = 250 л). Виконано теоретичні дослідження параметрів руху затоплених пінних струменів із застосуванням програмного продукту SolidWorks Flow Simulations, призначеного для розв’язання прикладних задач у галузі термогідродинаміки шляхом моделювання відповідних фізичних процесів. На третьому етапі роботи (вересень 2025 р. – грудень 2025 р.) запропоновано рекомендації щодо використання компресійної піни для ефективного гасіння пожеж легкозаймистих рідин (ЛЗР) у вертикальних сталевих резервуарах. Для резервуарів об’ємом до 5000 м³ рекомендується застосовувати компресійну піну з кратністю 10 і концентрацією піноутворювача 6% для підшарового гасіння з інтенсивністю не менше 0,08- 0,09 л/с×м2. Підсумовано основні завдання та результати науково-дослідної роботи.

2025-12-19T00:00:00Z Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна Тарадуда, Дмитро Віталійович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18256 2026-06-15T12:24:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: КОМПЛЕКСНИЙ МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ВИКЛИКІВ Й АКТУАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Тарадуда, Дмитро Віталійович Abstract: Досліджено проблематику формування та реалізації комплексного механізму публічного управління розвитком інформаційних компетентностей територіальних громад і забезпечення їх інформаційної відкритості в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Обґрунтовано, що російсько-українська війна суттєво трансформувала функціонування територіальних громад, актуалізувавши потребу не лише у фізичній відбудові інфраструктури, а й у посиленні інституційної, інформаційної та управлінської спроможності органів публічної влади на місцях. Запропоновано розуміння інформаційних компетентностей територіальних громад як багатовимірного явища, що охоплює управлінські інформаційні спроможності зазначених органів, цифрову та медіаграмотність населення, інституційну комунікацію між ключовими стейкхолдерами, а також здатність до захисту локального інформаційного простору

2026-01-01T00:00:00Z