https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/2994 2026-04-11T18:17:08Z 2026-04-11T18:17:08Z Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна Данильчук, Іван Зіновійович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17479 2026-03-09T10:45:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЇЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данильчук, Іван Зіновійович Abstract: Систематизовано й охарактеризовано моделі демократизації суспільства: партисипаторна модель; легітимна модель; деліберативна та мережева (цифрова) моделі. З’ясовано, що сучасний етап демократичних трансформацій характеризується їх синергійним поєднанням, де інституційна легітимність доповнюється активною громадянською участю, публічним діалогом і цифровою інклюзивністю. Акцентовано на визначальній ролі громадянського суспільства як ключового суб’єкта демократичних змін, партнера держави у формуванні публічної політики та інструмента гро мадського контролю. Проаналізовано особливості розвитку демократизації українського суспільства як багатовимірного та гібридного процесу, що відбувається в умовах реформування публічного управління та реалізації євроінтеграційного курсу України. Демократизація розглядається як інституційний перехід до демократичних форм правління, і як глибока трансформація суспільних цінностей, управлінських практик та моделей взаємодії між державою та громадянами. Обґрунтовано необхідність розмежування понять демок ратизації та консолідації демократії. Визначено, що ефективність реалізації реформаційних змін у державі залежить від рівня інтеграції демократичних ідеалів у соціокультурне середовище. Доведено, що реформи публічного управління в Україні (зокрема децентралізація, упровадження принципів належного врядування, модер нізація державної служби та цифрова трансформація) виступають провідним механізмом утвердження демократичних цінностей у повсякденній управ лінській практиці. Конкретизовано значення європейської інтеграції як нормативного й інституційного чинника демократичного розвитку.

2026-01-01T00:00:00Z Помаза-Пономаренко, А.Л. Данчевський, Р.Б. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17478 2026-03-09T10:40:34Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: АМБІВАЛЕНТНІСТЬ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ Й ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ Authors: Помаза-Пономаренко, А.Л.; Данчевський, Р.Б. Abstract: Концептуалізовано парадигму амбівалентності розвитку механізмів публічного управління України в умовах реформування йєвроінтеграції, а також співвіднесено базовікатегоріїтрансформаційних процесіву цій сфері. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку публічного управління формується під впливом триєдиного чинника: внутрішніх структурних реформ (децентралізація, адміністративна, антикорупційна та судова реформи), євроінтеграційного курсу з імплементацією acquis communautaire та цифрової трансформації управлінських процесів. Доведено, що поєднання зазначених процесів створює амбівалентний ефект, за якого підвищення ефективності та прозорості супроводжується зростанням інституційної складності, регуляторного навантаження й нових технологічних ризиків.Установлено, що реформування публічного управління має інструментальний характер, трансформація –парадигмальний, модернізація –технологічний, а розвиток –інтегральний і довгостроковий вимір. Євроінтеграція визначена рамковим фактором структурної перебудови механізмів публічного управління, який задає стандарти, механізми моніторингу та систему умовності реформ. Цифровізація розглядається як каталізатор модернізації, що забезпечує прозорість, аналітичність і сервісну орієнтованість держави, проте потребує належного рівня інституційної зрілості та кібербезпеки.Запропоновано прогноз розвитку механізмів публічного управління до 2035року з урахуванням кластерного підходу, що дозволив надати періодизаціюреалізації євроінтеграційних процесів Україною. Очікується інституційна стабілізація, перехід до стратегічного й випереджального управління, інтеграція в європейський цифровий простір та зниження рівня амбівалентності до структурно контрольованого стану. Ключовим чинником успіху визначено інституційну узгодженість і системність реалізації реформ.

2026-01-01T00:00:00Z Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна Данчевський, Роман Богданович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17278 2026-01-30T13:26:12Z 2025-12-01T00:00:00Z

Title: СТРАТЕГІЧНІ ТА БЕЗПЕКОВІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ТА ПОСТВОЄННИХ ВИКЛИКІВ Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данчевський, Роман Богданович Abstract: Досліджено стратегічні та безпекові пріоритети розвитку державного регулювання у сфері малого та середнього бізнесу (МСБ), зокрема в умовах кризових та поствоєнних викликів. Проведено комплексний аналіз на основі регресійного моделювання, контент-аналізу стратегічних документів та оцінки чинного нормативно-правового поля, що дозволило виявити ключові чинники ефективності державної політики щодо МСБ. З'ясовано, що розвиток МСБ неможливий без інтегрованого поєднання стратегічних і безпекових пріо ритетів публічної політики. Її стратегічні цілі, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності, інно ваційності та інтеграції МСБ у національну економіку, що мають доповнюватися заходами безпеки, включ но із захистом від економічних, кібернетичних та воєнних ризиків. Таке поєднання забезпечує стійкість та довготривалу ефективність публічної політики у сфері регулювання МСБ. Регресійний аналіз та контент-аналіз підтвердили факт значної залежності між рівнем державної підтримки та динамікою розвитку МСБ. Аргументовано, що фінансові стимули, пільгове кредитування, грантові програми та страхування ризиків, а також прозорість політики через цифрові сервіси та плат форми значно підвищують темпи зростання підприємництва, особливо у кризові та поствоєнні періоди. Особливу увагу в дослідженні приділено впровадженню цифрових сервісів, автоматизації бізнес-про цесів, розвитку інноваційних кластерів та "зелених" технологій. Ці заходи не тільки підвищують економі чну ефективність МСБ, а й формують здатність підприємств адаптуватися до зовнішніх ризиків, сприяю чи швидкому реагуванню на кризові ситуації та підвищенню прозорості управління державними ресур сами. Крім того, проаналізовано чинне правове поле України у сфері підприємництва та надано рекомен дації щодо реалізації заходів зі створення умов для стійкого розвитку МСБ, підвищення конкурентоспро можності України на внутрішньому та міжнародному ринках, а також забезпечення адаптивності економ іки до зовнішніх (геополітичних) і воєнних викликів.

2025-12-01T00:00:00Z Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна Данильчук, Іван Зіновійович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17267 2026-01-28T07:33:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: ВІД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ СПРОМОЖНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данильчук, Іван Зіновійович Abstract: Здійснено комплексний аналіз інформаційної відкритості органів публічної влади як інституційного стандарту демократичного врядування та її трансформації в управлінську спроможність територіальних громад. Обґрунто вано, що в сучасній парадигмі публічного управління інформаційна відкритість його інституцій не може обмежуватися формальним виконанням нормативно правових вимог щодо доступу до публічної інформації, а має розглядатися як складова більш широкого процесу формування інформаційних компетентностей органів публічної влади. Доведено, що інформаційні компетентності терито ріальних громад є інтегрованою сукупністю знань, навичок, організаційних практик і цифрових інструментів, які забезпечують ефективне управління інформаційними ресурсами на всіх етапах публічної політики – від планування до оцінювання результатів управлінської діяльності. Особливу увагу приділено проблемі декларативності інформаційної відкри тості органів публічної влади, що проявляється у відсутності системного аналізу даних, слабкій аналітичній спроможності цих органів та обмеженому викорис танні інформації у процесі ухвалення управлінських рішень. Показано, що в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення роль інформації суттєво зростає, трансформуючись у стратегічний ресурс управління, необхідний для прогнозування ризиків, кризового реагування, відновлення інфраструктури та залучення інвестицій, особливо на місцевому рівні, який є найбільш наближеним до потреб та інтересів населення. Аргументовано доцільність удосконалення правового регулювання інфор маційної відкритості органів публічної влади та вищих посадових осіб, зокрема шляхом прийняття спеціалізованого законодавчого акта, спрямованого на забезпечення доступу до інформації, недопущення надмірного засекречування даних і підвищення прозорості діяльності органів публічної влади всіх рівнів. Конкретизовано, що розвиток інформаційних компетентностей є ключовою умовою становлення управлінсько спроможних територіальних громад, зміц нення довіри громадян та формування відкритого інформаційного суспільства в Україні.

2026-01-01T00:00:00Z