DSpace Collection:https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/62742026-04-27T05:13:48Z2026-04-27T05:13:48ZСтан та перспективи реформування (розвитку) єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням проведення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в УкраїніРенкас, Андрій ГнатовичВойтович, Дмитро Петровичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/62772019-12-28T09:46:10Z2018-05-01T00:00:00ZTitle: Стан та перспективи реформування (розвитку) єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням проведення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні
Authors: Ренкас, Андрій Гнатович; Войтович, Дмитро Петрович2018-05-01T00:00:00ZІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ В ГАЛУЗІ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИВойтович, Дмитро Петровичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/62762019-12-28T09:41:10Z2018-05-01T00:00:00ZTitle: ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ В ГАЛУЗІ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Authors: Войтович, Дмитро Петрович2018-05-01T00:00:00ZЗНИЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ НА ФІЛЬТРУВАЛЬНИХ СТАНЦІЯХБабаджанова, Ольга ФедорівнаВойтович, Дмитро ПетровичЛаврівський, Мар’ян Зеновійовичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/62752019-12-28T09:24:47Z2018-12-01T00:00:00ZTitle: ЗНИЖЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ НА ФІЛЬТРУВАЛЬНИХ СТАНЦІЯХ
Authors: Бабаджанова, Ольга Федорівна; Войтович, Дмитро Петрович; Лаврівський, Мар’ян Зеновійович
Abstract: Постановка проблеми
За останні роки спостерігаємо зниження якості води як поверхневих, так і підземних джерел, залучених до системи централізованого водопостачання. Більшість басейнів річок, згідно з гігієнічною класифікацією водних об’єктів, за ступенем забруднення можна віднести до забруднених та дуже забруднених.
Це обумовлює необхідність підвищення ролі водоочисних споруд та необхідність пошуку шляхів підви-щення ефективності очищення питної води. Для очищення води використовують механічні, хімічні, фізичні та біологічні методи обробки.
Серед хімічних способів обробки води зараз найбільше застосування має спосіб хлорування. Основним не-доліком використання зрідженого хлору для хлорування є підвищена небезпека отруєння обслуговуючого персо-налу водоочисних станцій, а в разі аварії − й мешканців прилеглих до станції фільтрації населених пунктів.
Виклад основного матеріалу. Об`єкти господарювання, на яких використовуються небезпечні хімічні речовини (наприклад хлор), є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Підприємства, де здійснюється хлорування води, несуть додаткові витрати на охорону об'єкта, на автоматизовану систему оповіщення, на об-ладнання для ліквідації викидів, на спеціальні системи вентиляції, спеціальні системи зберігання і нейтралізації пошкоджених контейнерів з хлором.
Тому останнім часом для знезараження питної води та зниження небезпеки використовуються різні су-часні методи. Використання в якості знезаражуючого реагента гіпохлориту натрію, який отримують на місці застосування шляхом електролізу розчинів хлориду натрію, є одним із перспективних методів знезараження. Зберігаючи всі переваги хлорування з використанням рідкого хлору, застосування електролітичного гіпохлори-ту натрію дає змогу уникнути основних складнощів, пов’язаних з транспортуванням і зберіганням токсичного газу, крім того, усунути постійну залежність від заводів-постачальників рідкого хлору.
Проведений аналіз небезпек та статистики виникнення аварій на підприємствах водопідготовки показав, що найбільший відсоток аварійних ситуацій припадає на операції завантаження-розвантаження речовини-очисника, тому гіпохлорит натрію доцільно отримувати на місці використання.
Щоб обґрунтувати можливість і перспективність застосування більш безпечного з точки зору техноген-ної небезпеки методу очищення води, вибрано певну очисну станцію − Артемівську фільтрувальну станцію, розташовану на околиці міста Бахмут.
Розрахунком встановлено, що розгерметизація контейнера з хлором на Артемівській фільтрувальній ста-нції може створити зону забруднення глибиною 4,8 км, яка охопить частину міста, а в разі застосування на фі-льтрувальній станції гіпохлориту натрію, глибина зони хімічного забруднення зменшується до 0,2 км.
Висновки. Безпечну експлуатацію хімічно небезпечних об’єктів, якими є фільтрувальні станції, у нор-мальних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій можна забезпечити шляхом застосування альтернативних безпечніших реагентів знезараження води. Зберігаючи всі переваги хлорування з використанням рідкого хлору, застосування електролітичного гіпохлориту натрію дає змогу уникнути основних складнощів, пов’язаних з транспортуванням і зберіганням токсичного газу та знизити небезпеку для населення.
Очищення води гіпохлоритом натрію замість хлору має такі переваги: безпечне зберігання і транспорту-вання, простота дозування, тривалий ефект дезінфекції, відсутність виникнення загрози техногенної аварії та уникнення негативного впливу на здоров’я мешканців міста.2018-12-01T00:00:00Z