https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/70 2026-07-23T17:48:48Z 2026-07-23T17:48:48Z Гонтар, Зоряна Григорівна Балаш, Лілія Ярославівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18716 2026-07-23T10:55:50Z 2026-07-01T00:00:00Z

Title: «Наукові інновації та передові технології» Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна; Балаш, Лілія Ярославівна Abstract: Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням нестабільності соціального середовища України в умовах воєнного стану, масової внутрішньої міграції, дефіциту ресурсів та ускладнення управлінських рішень у крихкому й нелінійному BANI-середовищі (від англ. Brittle - крихке, Anxious - тривожне, Non-linear - нелінійне, Incomprehensible - незбагненне), де традиційні лінійні моделі планування втрачають свою ефективність. У статті обґрунтовано стратегії життєстійкості як засадничої основи управління соціальними проєктами та визначено роль адаптивного управління як практичного механізму їх реалізації в публічному управлінні на різних рівнях. Методологічну основу становлять аналіз і синтез наукових підходів, порівняльний аналіз моделей, узагальнення вітчизняних і зарубіжних досліджень у сфері організаційної життєстійкості, соціального капіталу та гнучких методологій. Доведено, що життєстійкість соціальних систем формується не лише через здатність до відновлення, а насамперед через проактивну трансформацію в процесі кризи. Виокремлено три взаємопов’язані стратегії: ресурсну надмірність як створення резервів для поглинання кризових потрясінь, пізнавальну гнучкість як здатність коригувати ментальні моделі й швидко змінювати рішення, а також соціальний капітал як мережу довіри, партнерства та горизонтальної взаємодії. Обґрунтовано, що адаптивне управління, засноване на коротких робочих циклах (моніторингу, зворотному зв’язку, організаційному навчанні) та інструментах Скрам (англ. Scrum) і Канбан (англ. Kanban), забезпечує високу гнучкість і є ефективнішим за каскадну модель. Проаналізовано інституційні бар’єри впровадження таких підходів, зокрема жорсткість чинного бюджетного законодавства. Висновки мають прикладне значення для органів публічного управління, громадських організацій та місцевих громад, оскільки орієнтують на перехід від жорсткого ієрархічного планування до циклічних, мережевих і життєстійких форм управління соціальними проєктами в умовах високої невизначеності та постійних зовнішніх викликів.

2026-07-01T00:00:00Z Popovych, Nina Lukashenko, Alisa Lavretski, Roman Lakhno, Oleksandr Kachmar, Bohdan https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18702 2026-07-15T08:54:26Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: The Role of Genocide Rhetoric in the Kremlin’s State Propaganda: Analysis of Russian Practice and Threats to World Peace Authors: Popovych, Nina; Lukashenko, Alisa; Lavretski, Roman; Lakhno, Oleksandr; Kachmar, Bohdan Abstract: The critical threat of the risk of genocide became especially acute in the late twentieth and first third of the twenty-first century and has become a major influence on global security. The study is devoted to the specifics of the genocidal policy of the Russian Federation as part of the concept of the formation of Russian national ideology. The research methodology included analysis and synthesis, systematization, comparison, generalization, and abstraction. The analysis of the rhetoric of Russian officials and publications in the media and mass media allowed us to conclude that the idea of genocide is present, supported by the general national position of the Russian Federation and actively financed by the federal budget. The retransmission of the official ideology in the context of anti-Ukrainian materials contains calls for “restoring historical justice” and “denazification” of Ukrainians. The study examines the system of Russian “denazification” measures, which are accompanied by censorship, ideological pressure, and the destruction of its own political opposition against the background of the functioning of cross-cutting ideas of genocidal policy. The author substantiates the presence of a consistent policy of the Russian Federation towards Ukrainians, which has signs of genocidal intentions. The article proves that genocidal propaganda within the political narrative of the Russian Federation has a suggestive character, which ensures the consistent formation of ideological hatred towards the Ukrainian people in society. The destructive critical consequences of the genocidal ideology of the Russian Federation for the security of global geopolitical development are substantiated.

2026-01-01T00:00:00Z Логвиненко, Вікторія Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18537 2026-06-19T13:53:04Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Етичні виміри ризик-орієнтованого мислення в системі охорони праці Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна

2026-01-01T00:00:00Z Логвиненко, Вікторія Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18536 2026-06-19T13:44:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Формування культури академічної доброчесності через розвиток критичного мислення майбутніх науковців Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна Abstract: Стрімка цифровізація вищої освіти та розширення інформаційного простору суттєво трансформували феномен академічної доброчесності, змістивши його від сукупності зовнішніх регулятивних норм до складного етико-філософського концепту, що безпосередньо визначає якість наукового знання та професійну ідентичність дослідника. Метою статті є розкриття теоретичних засад і практичних підходів до формування культури академічної доброчесності майбутніх науковців через розвиток критичного мислення. В роботі наголошується, що становлення епістемологічної відповідальності та інтелектуальної чесності не може бути забезпечене виключно адміністративними механізмами контролю, а потребує інтеграції когнітивного та етичного складників в освітній процес. Критичне мислення розглядається як інструмент епістемологічного самоконтролю, методологічної рефлексії та інтелектуальної автономії, що дозволяє здобувачам уникати некритичного відтворення чужих ідей та чітко відмежовувати власні висновки від запозичених концепцій. Проаналізовано педагогічні стратегії, такі як проблемне навчання, кооперативні завдання, сократівський діалог, взаємне рецензування та ін., які поєднують розвиток аналітичних навичок із засвоєнням етичних стандартів, стимулюють самостійне мислення, співпрацю та методологічну прозорість. Окрему увагу приділено взаємодії з технологіями штучного інтелекту, підкреслено важливість критичної верифікації згенерованого контенту та необхідність прозорого й відповідального використання цифрових інструментів у науковій діяльності. Результати дослідження засвідчують, що інтеграція стратегій критичного мислення в освітній процес мінімізує ненавмисні порушення доброчесності, формує інтелектуальну самостійність та забезпечує перехід від формального дотримання правил до усвідомленої академічної чесності. Зроблено висновок, що синергія когнітивного й етичного вимірів формує цілісну дослідницьку компетентність, в якій академічна доброчесність постає як невід’ємний атрибут професійної наукової діяльності.

2026-01-01T00:00:00Z