https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/70 2026-06-13T08:29:45Z 2026-06-13T08:29:45Z Chernichenko, Liudmyla Sokha, Nataliia Eliana, Danilavichiutie Lohvynenko, Viktoriia Lavlinskyy, Ruslan https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18073 2026-06-12T08:26:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Dynamics of modern society: Analyzing the trajectory and mechanisms of social and inclusive development Authors: Chernichenko, Liudmyla; Sokha, Nataliia; Eliana, Danilavichiutie; Lohvynenko, Viktoriia; Lavlinskyy, Ruslan Abstract: This study examines the inclusive development of Ukrainian society with a particular focus on inclusive education as a key mechanism of social participation under wartime conditions. The aim of the article is to analyze current trends in the development of inclusive education in Ukraine, assess the institutional role of inclusive resource centers, and identify the major barriers preventing young people with visual and hearing impairments from entering higher education. The research design combines literature analysis, descriptive analysis of official educational statistics, a questionnaire survey of 60 respondents aged 18–30 from three regions of Ukraine, and a case-based review of inclusive educational practice. The results show a steady increase in the number of students with special educational needs and inclusive classes in Ukraine during 2020–2025, indicating growing demand for institutional support, educational adaptations, and professional staffing. The findings also demonstrate that psychological barriers, especially the expectation of rejection and discrimination, may be more significant than purely infrastructural constraints in shaping educational decisions. At the same time, the article highlights the role of inclusive resource centers as an important institutional mechanism of support, while emphasizing that their quantitative expansion should be complemented by qualitative strengthening. The study concludes that the effective development of inclusive education in Ukraine requires not only formal legal guarantees but also better institutional readiness, improved information support, teacher training, and a barrier-free educational environment.

2026-01-01T00:00:00Z Грицанюк, Віта Василівна Костишин, Емілія Іванівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18066 2026-06-10T11:11:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Цифрова доступність як інструмент соціальної інтеграції вразливих груп населення Authors: Грицанюк, Віта Василівна; Костишин, Емілія Іванівна Abstract: У статті здійснено теоретичне обґрунтування цифрової доступності як ключового інструменту соціальної інте грації вразливих груп населення в умовах цифрової трансформації суспільства. Актуальність дослідження зумовле на посиленням цифрового розриву, що проявляється у нерівному доступі до інформаційно-комунікаційних технологій, відмінностях у рівні цифрових навичок та здатності використовувати цифрові сервіси для задоволення життєвих потреб. Особливу увагу приділено аналізу становища осіб з інвалідністю та людей похилого віку як груп підвищеного ризику цифрового виключення. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння цифрової інклюзії та цифрового розриву, визначено сутність цифрової доступності як комплексної соціально-інституційної категорії, що виходить за межі суто технічного аспекту. Охарактеризовано основні бар’єри цифрового середовища, зокрема технічні, когнітивні, освітні та соціально-економічні, які обмежують участь вразливих груп у цифрових процесах. Обґрунтовано роль принципів безбар’єрності та універсального дизайну у формуванні доступного цифрового середовища, а також значення міжнародних стандартів вебдоступності (WCAG) як нормативної основи забезпе чення інклюзивності цифрових сервісів. Проаналізовано український та міжнародний досвід впровадження цифрової доступності, зокрема у сферах освіти, зайнятості, надання соціальних послуг і громадянської участі. Доведено, що цифрова доступність виступає інтегруючим механізмом подолання цифрового розриву, сприяє розширенню можливостей соціальної участі та підвищенню якості життя населення. Визначено, що ефективність цифрової інклюзії залежить від комплексного поєднання нормативного регулювання, розвитку цифрових компетентностей та адаптації цифрових сервісів до потреб користувачів.

2026-01-01T00:00:00Z Костишин, Емілія Іванівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18009 2026-06-03T09:38:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Інтерактивні інноваційні технології VR/AR у вищій освіті: сучасні підходи та перспективи Authors: Костишин, Емілія Іванівна

2026-01-01T00:00:00Z Логвиненко, Вікторія Михайлівна Грицанюк, Віта Василівна Білецький, Остап Петрович Іванів, Анна Андріївна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18005 2026-06-02T10:08:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Трансформація моделі батьківства в Україні: роль міжнародних організацій у розвитку гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Грицанюк, Віта Василівна; Білецький, Остап Петрович; Іванів, Анна Андріївна Abstract: Трансформація батьківства в Україні постає як складний соціокультурний процес, зумовлений війною, змінами гендерних норм та активною участю міжнародних організацій. Традиційно українська соціальна робота маргіналізувала чоловіків, розглядаючи їх переважно як економічних «годувальників» або потенційних «кривдників», що обмежувало їхнє визнання як клієнтів, які потребують підтримки. Водночас інтеграція гендерно чутливих підходів поступово долає ці стереотипи, наголошуючи на ролі чоловіків у догляді за дітьми, емоційній взаємодії та відповідальному батьківстві. У статті розглянуто внесок міжнародних організацій – Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Програми розвитку ООН (UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF) та Ради Європи – у розвиток гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками в Україні. Їхні ініціативи виходять за межі фінансової підтримки, охоплюючи законодавчу адвокацію, комунікаційно-просвітницькі кампанії та практичні інтервенції. Приклади, такі як мережа просторів «TatoHub», довготривала кампанія UNFPA «Щастя у 4 руки», програми реінтеграції ветеранів від UNDP, просування позитивного батьківства UNICEF та корекційні програми Ради Європи, демонструють адаптацію глобальних стандартів до українського контексту. Ці зусилля сприяють формуванню нових моделей батьківства, що змінюють образ «батька вихідного дня» на щоденну залученість до догляду та сімейного життя. Результати дослідження підтверджують, що міжнародні організації виступають агентами змін, просуваючи егалітарні сімейні відносини та зміцнюючи соціальну стійкість. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками, особливо у процесі реінтеграції ветеранів, підтримки внутрішньо переміщених осіб та довгострокового впливу програм відповідального батьківства на згуртованість громад і соціальну справедливість.

2026-01-01T00:00:00Z