https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13726 2026-04-04T10:42:46Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13998 Title: МОЖЛИВОСТІ ДОЗВІЛЛЯ В ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОД Authors: Бабій, Ірина Володимирівна Abstract: У статті обґрунтовано потенційні можливості дозвілля в естетичному вихованні студентської молоді. Автори розглядають дозвілля як важливу складову частину життя студентської молоді, від змістового наповнення якого значною мірою залежить її формування і розвиток. У свою чергу, зміст дозвілля суттєво залежить від рівня розвитку суспільства (еконо мічного, суспільно-політичного, інформаційно-комунікаційного, морально етичного, культурного, естетичного та ін.), впливу засобів масової інформації, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (використання Інтернету, соціальних інтернет-мереж, розмаїття відеоконтенту, віртуалізація взаємин і діяльності), удосконалення соціальної інфраструктури тощо. Автори визна чають такі основні функції дозвілля: соціалізації, яка формує соціальні групи відповідно до цінностей, інтересів і орієнтацій їх учасників, загально прийнятих норм і цінностей суспільства; інформування та просвітництва, завдяки якій у суспільстві поширюються знання про навколишній світ і особливості його розвитку, про здобуті сучасною наукою і культурою факти тощо; творчо-розвивальну, що забезпечує потреби особистості в розвитку і самовдосконаленні, творчому самовизначенні та самовираженні, розвиває її творчі здібності й таланти; комунікативну, яка забезпечує потребу в нефор мальному спілкуванні, добровільній невимушеній взаємодії за інтересами та цінностями; рекреаційно-гедоністичну, яка спрямована на відновлення сил, зняття втоми та напруги, забезпечення ефективної розрядки особистості; ціннісно-орієнтаційну, що формує систему цінностей, мотивів, ідеалів, переконань, життєвої позиції особистості та виявляється у її ставленні до навколишнього середовища, до інших людей та до самої себе; виховну, яка розвиває та вдосконалює особистісні якості та можливості особистості. Відповідно до визначених функцій обґрунтовано потенційні можливості дозвілля в естетичному вихованні студентської молоді, зокрема у взаємодії особистості з соціумом, здобутті естетичних знань, творчій діяльності, спілкуванні, отриманні задоволення та відновленні, формуванні естетичних цінностей та орієнтацій. 2024-10-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13744 Title: Bridging cultures in Europe: exploring language and shared values in interactions Authors: Бабій, Ірина Володимирівна Abstract: The importance of intercultural communication is particularly significant in today's globalised world, given the continuous growth of cultural diversity and interactions among cultures at various levels, from personal relationships to global political processes. It is crucial to understand the mechanisms that facilitate or hinder effective intercultural exchange for the development of inclusive, tolerant, and respectful societies. This study analyses the impact of governance structures, digitalisation, and emotions on intercultural communication, using the theoretical framework of the theory of communicative action. The research focuses primarily on the European context. Governance structures and social hierarchies significantly shape conditions for intercultural dialogue, often creating barriers to equal exchange of ideas and hindering the voices of marginalized groups from being heard. Digitalisation provides new opportunities for intercultural exchange. However, it is important to ensure equal access to digital technologies and the development of digital literacy. Emotions have been found to influence intercultural communication strongly. Adequate expression and interpretation of emotions can contribute to greater mutual understanding and empathy among representatives of different cultures. The research findings suggest that it is necessary to integrate various strategies to overcome existing barriers in intercultural communication. These strategies include actively involving marginalized groups in dialogue, developing inclusive digital platforms, and focusing on the development of emotional intelligence. The study's conclusions emphasise the importance of a comprehensive approach to understanding and practically applying the principles of intercultural communication. This approach aims to build open, tolerant, and respectful intercultural relations. The results of this study have practical implications for educational institutions, international organisations, governmental structures, and other stakeholders seeking to promote intercultural interaction at various levels 2024-05-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13743 Title: Вивчення історії української мови крізь призму шкільного курсу Authors: Бабій, Ірина Володимирівна Abstract: Ефективний результат загальної середньої освіти — сформу вати національно-свідому особистість, такого громадянина держави, який матиме повагу до надбань культури, історії рідного краю і мови. Саме останні три компоненти є тим оберегом й орієнтиром, на які сфокусована гуманітарна складова навчання у школі. Зміни, що спостерігаємо із впровадженням новітніх підходів в освітній царині (НУШ, профільний рівень, програма «Інтелект України» та ін.), сприяють кінцевій меті – застосуванню набутих навичок та умінь у життєвій практиці і в комунікативній діяльності, а також вихованню патріотично налаштованих школярів, особливо в теперішніх умовах, коли на шальки терезів поставлено долю країни, її буття. Роль мови у збереженні національної ідентичности залишається знаковою. Відповідно метою учителя-словесника (як зазначено у вимогах до освітніх програм і пояснювальних записках) є дати не лише теоретичні знання з мовознавства, а доповнити їх елементами історії мови, аби здобувач освіти міг бути обізнаним у процесах мовотворення, знати ключові етапи розвитку української літературної мови, що в подальшому допоможуть протистояти маніпулятивній інформації і розуміти, наскільки аргументовані, науково обґрунтовані знання з культури, історії і мови стоять на обороні творення української політичної нації загалом. Відтак у статті простежено відповідність між пропонованими темами в навчальних програмах і підручним матеріалом із дисципліни «Українська мова» від 5 до 11 класів і з’ясовано, що наскрізним орієнтиром упродовж усього вивчення курсу залишається ціннісне ставлення до мови як державотворчого чинника і як чинника національної ідентичности. Аналізуючи навчальний матеріал, звернено увагу на приявність інформації з історії української мови і її розвитку. Виявлено, що не в усіх підручниках є такі елементи, а ті, які запропоновано, містять певні недохопи й неперевірену інформацію щодо етимологічних розвідок, потрактування глотогенезу української літературної мови, що в подальшому створює хибне бачення її розвитку загалом і нерозуміння тих змін, які формують мовну картину українця і його мовну особистість зосібна. 2024-01-01T00:00:00Z