https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17254 2026-06-06T12:29:07Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17970 Title: Історичні аспекти формування системи соціального захисту населення (від епохи античності до кінця хіх ст.) Authors: Лозинський, Андрій Федорович; Лаврецький, Роман Вікторович Abstract: Стаття присвячена висвітленню історичних аспектів формування системи соціального захисту насе лення від античності до кінця ХІХ ст. Обґрунтовано, що сучасна соціальна політика держави неможлива без урахування історичного досвіду, адже саме він визначає еволюцію принципів соціальної солідарності та відповідальності між державою, громадою і особою. Автори статті доводять, що у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлені та систематизовані механізми переходу від релігійно-благодійних практик до інституціоналізованих державних моделей соціального страхування наприкінці ХІХ ст. Встановлено, що на ранніх етапах розвитку суспільства соціальний захист мав несистемний характер і проявлявся у формах особистої доброчинності, родинної підтримки та громадської взаємодопомоги. Показано, що у державах Стародавнього Сходу, Греції та Риму виникають перші елементи державного регулювання допомоги нужденним, зокрема у вигляді роздач хліба та діяльності громадських фондів. У середньовіччі в Європі провідну роль у соціальній підтримці відігравала християнська церква, яка організовувала притулки, лікарні та благодійні установи. Водночас розвивалися форми цехової взаємодопомоги та громадської опіки. Доведено, що у XIV–XVII ст. відбувається поступове юридичне оформлення соціальної допомоги, з’являються перші державні та муніципальні механізми підтримки населення, хоча вони часто поєднувалися з репресивними заходами щодо бідняків. У Східній Європі діяло чимало законів, які забороняли професійне жебрацтво, а місцеві органи самоврядування великого значення приділяли питанням профілактики та боротьби з проявами соціальної патології, такими, як пияцтво, проституція та інфатицид. В епоху Просвітництва утверджується ідея соціальної відповідальності держави та права людини на допомогу. Особливу увагу приділено переходу у другій половині ХІХ ст. від благодійності до інституціоналізованих систем соціального страхування, що стало підґрунтям сучасних моделей соціального захисту. Зроблено висновок, що розвиток соціального захисту є результатом тривалої еволюції від морально-етичних норм до правових гарантій і відображає зростання ролі держави у забезпеченні соціальної безпеки населення. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17516 Title: Асертивність у професійній діяльності соціального працівника: теоретичні засади, емпіричні інструменти та практичні аспекти Authors: Лаврецький, Роман Вікторович 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17253 Title: Зміна соціально-ціннісних орієнтирів і формування національної свідомості українських вояків у роки першої світової війни Authors: Лозинський, Андрій Федорович; Лаврецький, Роман Вікторович Abstract: Стаття присвячена дослідженню трансформації світогляду, психологічного стану та національ ної свідомості українських вояків у роки Першої світової війни. Масова мобілізація селян до армій Російської та Австро-Угорської імперій спричинила різку зміну їхнього звичного життєвого укладу, що стало каталізатором глибоких ціннісних, поведінкових і ментальних зрушень. На основі аналізу широкого комплексу джерел – фронтових листів, щоденників, спогадів, епістолярної спадщини вете ранів – простежено поступову еволюцію настроїв солдатів: від піднесеного патріотичного ентузіазму й віри у швидку перемогу до наростаючої втоми, дезорієнтації, розчарування та формування стійких антивоєнних і пацифістських настроїв. Особливу увагу приділено механізмам формування нової соціально-ціннісної парадигми україн ських вояків. У статті обґрунтовується, що війна, вивівши селян із традиційного середовища, спри чинила руйнування локальних і конфесійних форм ідентичності та створила умови для становлення модерного національного самоусвідомлення. Контакти з представниками інших етносів, перебування у полінаціональних військових з’єднаннях, а також зустрічі українців по обидва боки фронту стали сильним імпульсом до усвідомлення власної культурної спільності й етнічної окремішності. Автори доводять, що саме фронтовий досвід прискорив перехід від регіональної самоідентифікації до розу міння себе як частини українського народу. В статті зроблено висновок, що Перша світова війна стала ключовим чинником психологічного, соціального та національного перелому, який суттєво вплинув на формування модерної української нації. Запропонований аналіз відкриває перспективи подальших досліджень порівняльного досвіду українців у двох імперіях, вивчення фронтових наративів та ролі гуманітарних інституцій у трансфор мації цінностей вояків. 2025-12-26T00:00:00Z