https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18100 2026-06-15T15:07:24Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18186 Title: BUILDING TRANSLATIONAL COMPETENCE AND TERMINOLOGICAL INFRASTRUCTURE FOR MINE ACTION IN UKRAINE: A CORPUS-BASED LEXICOGRAPHIC APPROACH. Authors: Пальчевська, Олександра 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18183 Title: МЕТОДОЛОГІЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПОСТРЕДАГУВАННЯ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІ ПРОГРАМИ З ТЕХНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ІТ Authors: Пальчевська, Олександра Святославівна; Александрук, Ірина Володимирівна; Гречуха, Леся Олександрівна Abstract: Статтю присвячено обґрунтуванню методології імплементації машинного перекладу з постредагуванням (Machine Translation Post-Editing, MTPE) у зміст підготовки здобувачів вищої освіти в межах університетського курикулуму з ІТ-технічної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена глибокою трансформацією сучасної перекладацької індустрії під впливом нейронних систем машинного перекладу, що дедалі активніше інтегруються у професійні робочі процеси різних галузей, зокрема в ІТ-сфері. У центрі уваги перебуває проблема методично виваженого включення MTPE до структури фахових дисциплін вищої школи з урахуванням специфіки технічної документації, професійних вимог до перекладача та потреб ринку праці. Об’єктом дослідження є процес формування у студентів компетентностей постредагування машинного перекладу в умовах навчання технічної комунікації, а предметом – методичні засади, принципи, етапи та інструменти впровадження MTPE у відповідні освітні компоненти. Метою статті є розроблення методики впровадження MTPE у дисципліни університетської підготовки, пов’язані з ІТ-технічною комунікацією, а також визначення педагогічних умов, за яких ця практика може бути ефективно інтегрована в освітній процес. У статті запропоновано методику імплементації MTPE у дисципліни вищої школи, яка передбачає поетапне включення відповідних модулів до курсів з перекладу, технічного письма, локалізації, термінознавства, цифрових перекладацьких технологій та ІТ-комунікації. Методика охоплює діагностичний етап, етап формування теоретичної бази, практичний тренінг із використанням різних систем NMT, опрацювання критеріїв якості постредагування, роботу з автентичними ІТ-текстами, а також підсумкове оцінювання результатів. Серед основних результатів дослідження – визначення структури MTPE-компетентності, обґрунтування змісту навчальних завдань для аудиторної та самостійної роботи, а також окреслення моделей інтеграції MTPE у професійну підготовку майбутніх фахівців. Наукова новизна статті полягає в системному представленні MTPE не лише як інструмента оптимізації перекладацької діяльності, а як повноцінного дидактичного компонента університетської програми, зорієнтованого на поєднання технологічної, мовної, термінологічної та аналітичної підготовки студентів. 2026-05-29T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18171 Title: Галузевий переклад. Служба порятунку: навч. посібник Authors: Пальчевська, Олександра; Маланюк, Марія; Добровольська, Світлана 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18145 Title: MACHINE TRANSLATION POST-EDITING TECHNOLOGIES Authors: Пальчевська, Олександра; Александрук, Ірина; Гречуха, Леся Abstract: The article examines machine translation post-editing (MTPE) technologies in technical documentation translation, with particular attention to productivity, translation quality, and translators’ professional experience. The relevance of the study lies in the growing use of MTPE in technical communication, where dense terminology, complex syntax, and functional precision make translation errors especially consequential. The research is based on a mixed-methods design that combines quantitative analysis of post-editing performance with qualitative investigation of translators’ decision-making and perceptions. Eleven professional translators working with the English – Ukrainian and English – French language pairs post-edited authentic segments from software user guides, API documentation, and troubleshooting articles. The data included time spent per segment, editing patterns, and final translation quality assessed by independent evaluators. Semi-structured interviews further revealed how translators identify errors, handle technical terminology, and balance productivity and quality. The findings demonstrate that post-editing efficiency varies significantly by content type: API documentation proved the fastest to process, while troubleshooting materials required the greatest effort and, in some cases, were slower to post-edit than to translate from scratch. Although most post-edited segments reached acceptable quality, persistent problems included terminological inconsistency, fluency issues, and subtle semantic distortions. The study also identified MT-induced errors that remained unnoticed because machine-generated solutions appeared plausible. A particularly important result is that technical domain knowledge strongly influences both productivity and quality, as translators with relevant subject expertise performed more effectively and reported greater confidence in MTPE workflows. The article concludes that post-editing in technical translation should be understood not as a purely mechanical correction of machine output, but as a cognitively demanding and professionally complex activity that requires linguistic competence, technological awareness, and domain-specific knowledge. 2026-01-01T00:00:00Z