https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18389 2026-06-15T21:58:42Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18420 Title: Technogenic impact of acid tar storage ponds on the environment: a case study from Lviv, Ukraine Authors: Попович, Василь Васильович; Мальований, Мирослав Степанович; Придатко, Олександр Володимирович; Попович, Наталія Пилипівна; Петльований, Михайло Володимирович; Король, Катерина Анатоліївна; Лин, Андрій Степанович; Босак, Павло Володимирович; Корольова, Олена Григорівна Abstract: WA number of countries keep acid tar in the open air in spent quarries, barns, storage ponds (USA, UK, Netherlands, Belgium, Germany, Latvia, Slovenia, China) or near landfills (Zimbabwe). Storage of acid tars in open areas leads to an increase in regional environmental hazards. In Ukraine, acid tars are also stored in open spaces in storage ponds, in particular, in the city of Lviv near the municipal landfill. After the Lviv experimental petroleum-refining plant began to dispose of oil-refining waste at the Lviv city landfill, two ponds of acid tars were formed. Their total area is 6.8 ha. They were formed by constructing dams in the upper reaches of deep ravines, originating near the landfill. In total, about 300 thousand tons of acid tars have been accumulated in these earth basins. In 2004, the dams of the acid tar storage ponds got cracked. As a result, acidic water flows to the soil surface 1 km southwest of these storage ponds. Sampling for the study of acid tar migration was carried out from 4 sites of anthropogenic origin: 1 - acid tar storage pond No.1; 2 - acid tar storage pond No.2; 3 - technogenic water body at the foot of the landfill containing leacheate; 4 - technogenic water body on the north side of the landfill containing leacheate. The simulation was made by Surfer software. It was found that even after many years of their creation, a very high content of sulfuric acid is observed in the ponds (1,108- 3,862 mg / kg), and they remain a major environmental hazard. The simulation results made it possible to assess the migration of toxic components contained in the tar to the components of the biosphere - the hydrosphere and ecotope. It was established that, unlike other investigated technogenic water bodies, acid tars in the storage ponds have high content of petroleum products, sulphates, phosphates, suspended substances, and high rates of chemical oxygen demand. The high content of petroleum products suggests that acidic tars can be processed into liquid fuel by freeing them from excess water and salts. At the same time, these large quantities of petroleum products pose an environmental threat to soil and groundwater, thereby reducing regional environmental security. 2021-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18394 Title: ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ТОВЩИНИ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ ПЕРЕДІЛКИ НАВКОЛО ПЕЧЕЙ ТА ДИМОХОДІВ В БУДІВЛЯХ З ГОРЮЧИМИ БУДІВЕЛЬНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ Authors: Вовк, С.Я.; Пазен, О.Ю.; Лин, А.С.; Ференц, Н.О. Abstract: Вступ. Опалювальні печі, на частку яких припадає 80 % від загальної кількості тепла, яке виробляється у сільській місцевості, широко використовуються в одно-, двоповерхових будівлях, як в наявному житловому фонді, так і в новому будівництві. Пожежі, які виникають в житлових будинках, найчастіше, призводять до загибелі та травмування людей. Серед причин виникнення пожеж порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, теплогенеруючих агрегатів та установок становлять 3 868 випадків (6,9 %). Метою статті є дослідження пожежної безпеки при влаштуванні печей та димоходів в будівлях з орючими будівельними конструкціями. Методи дослідження. У роботі було використано ряд методів, зокрема, статистичний, системний, порівняльний, а також метод математичного моделювання процесу теплообміну в багатошаровій плоскій конструкції для визначення температури зовнішньої поверхні залежно від товщини та матеріалу виконання димоходу. Основні результати дослідження. У статті проаналізовано пожежну небезпеку пічного опалення, яка полягає в наявності високих температур на поверхні елементів печі (стінок, патрубків, труб), що можуть бути джерелом запалювання горючих матеріалів і горючих конструкцій будівель. Температура на поверхні елементів нетепломістких печей залежить від виду палива, що спалюється, режиму паливника печей і може перевищувати 600 оС. Температура в паливнику теплоємних печей може становити понад 1000 оС, а в димовому каналі біля міжповерхового перекриття – 500 оС. Ступінь нагрівання бічних поверхонь і перекриття печі, а також димових каналів залежить від товщини стінок, виду і кількості палива, що спалюється, і тривалості горіння. У роботі розрахунково визначено температуру на зовнішній поверхні протипожежної переділки залежно від її розмірів та геометричної форми перерізу димоходу при температурі димових газів до 4500 С.Така температура утворюється при роботі котлів та печей в турборежимі. Дослідження проводилися для димоходів із різних матеріалів, зокрема: з керамічної цегли різної товщини, з керамічної цегли і шару цементно-піщаної штукатурки, з керамічної цегли і переділки із бетону, із керамічної цегли і переділки із мінеральної вати, із жаростійкого бетону і переділки з мінеральної вати, із сталі. Висновок. Для запобігання пожежі в димоходах необхідно регулярно проводити перевірки опалювального приладу і димоходу, здійснювати правильний підбір потужності опалювального приладу. На основі приведених аналітичних залежностей визначено оптимальну товщину протипожежної переділки навколо димоходу, встановлено, що на дану товщину суттєво впливають теплотехнічні властивості будівельних матеріалів, із яких виконано димохід та переділку. Показано, як з допомогою математичного моделювання процесу теплообміну за необхідності можна встановити температуру на поверхні димоходу з будь-якого будівельного матеріалу. Встановлено, що димоходи, які мають форму циліндра, менше нагріваються у порівнянні з прямокутними. 2021-01-01T00:00:00Z