https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/62 2026-10-28T01:16:18Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19309 Title: Еколого-геофізичний моніторинг вздовж водного шляху між Чорним і Балтійським морями Authors: Стародуб, Юрій Петрович; Михалічко, Борис Миронович; Генрік, Полчик; Купльовський, Богдан Євгенович Abstract: Розглянуто концепцію проєкту, спрямованого на розробку геофізичних аспектів дослідження можливостей будівництва водного шляху від Балтійського до Чорного моря по річках Вісла, Сян і Дністер. Запропонований маршрут є доповненням і част- ковою альтернативою водному шляху по річках Прип’ять і Дніпро. Проаналізовано геофізичні аспекти методології встановлення можливості про- ходження суден по річках, пов’язані з сейсмічними небезпеками та метеорологічними факторами, зокрема нагріванням території та атмосфери. Враховано умови воєнного стану та пов’язані з ним небезпеки (включно з можливістю виникнення масштабних пожеж). Робота ґрунтується на існуючих дослідженнях, цитованих в працях авторів, щодо використання супутників і безпілотних літаючих апаратів з метою спостереження за поточним станом території на кордоні між Україною та Польщею. В Україні —це здебільшого Карпатський регіон та лісостепова зона. Аналізуючи та порівнюючи дані про території, особливо про сейсмічно активні райони України, де для різних об’єктів (будівель і споруд), а також для лісистих територій існує реальна небезпека виникнення масштабних пожеж, передбачається сумісне використання і аналіз результатів обробки супутникових знімків і даних безпілотних літальних апаратів для територій, де аварійно-рятувальні служби повинні проводити профі- лактичні роботи з усунення пожежних і небезпечних техногенних ризиків. У цих районах для ефективної боротьби з лісовими пожежами, особливо поблизу каналів і річок, зона виявлення повинна бути менше 1 гектара, а площа пожежі на момент гасіння не повинна перевищувати 5 гектарів. Для цього в космічному моніторингу пожеж може використовуватися, наприклад, інформація з удосконаленого радіо- метра високої роздільної здатності (AVHRR), що передається супутником NOAA, доповнена даними з безпілотних літаючих апаратів. Методологія виявлення пожеж базується на використанні оцінок випромінювання для каналів AVHRR 3, 4, 5 та відомих даних дронів Mavic 3D (теплові), що відповідають інфрачервоному спектру. Пожежі визначаються як екстремальні значення випромінювання третього каналу AVHRR. Димові шлейфи від пожеж добре виявляються в першому та другому каналах AVHRR (видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах відповідно). Для більш точної ідентифікації пожеж використовують алгоритми визначення порогових значень виникнення пожеж. Description: Наукова стаття «Еколого-геофізичний моніторинг вздовж водного шляху між Чорним і Балтійським морями» присвячена аналізу екологічних та геофізичних ризиків із використанням супутникових даних NOAA/AVHRR та моніторингу за допомогою БПЛА. Дослідження оцінює температурні режими, сейсмічну активність та вплив інфраструктурних проєктів у центрально-західній Україні та прикордонних зонах. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19266 Title: MODELING OF CONCENTRATION PARAMETERS AND GEOMETRY OF AEROSOL CLOUD DURING EXTINGUISHING Authors: Баланюк, Volodymyr Abstract: he article considers a simplified approach to assessing the shape and concentration characteristics of an aerosol cloud formed during the extinguishing of liquid fires in open space. The model includes the effect of natural convection and a thermal flare, which allows determining the working volume of the cloud and the limits of concentration sufficient to stop the burning. It is analyzed how the critical concentration changes with an increase in the volume of the cloud, and it is shown that this does not lead to a decrease in the aerosol consumption. The results can serve as a basis for designing autonomous aerosol systems at critical infrastructure facilities. Fires of flammable liquids in open areas develop very quickly and are accompanied by significant thermal effects. Under such conditions, the fire easily spreads to adjacent energy and industrial facilities or equipment, which is especially noticeable now, when the number of affected energy nodes is constantly growing [1; 2]. This increases the need for local response means that can operate autonomously in open space conditions and provide extinguishing even at the initial stages. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19265 Title: ВПЛИВ ДОБАВОК КАТАЛІЗАТОРІВ НА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АЕРОЗОЛЬУТВОРЮВАЛЬНИХ СПОЛУК Authors: Баланюк, Volodymyr Abstract: Встановлено, що введення навіть незначних кількостей каталізаторів істотно впливає на експлуатаційні характеристики АУС. Зокрема, додавання 1 % Fe₂O₃ забезпечує зростання швидкості горіння АУС в 6-8 разів. Вогнегасна концентрація знаходиться в межах 25 г/м³. Використання каталізаторів підвищує коефіцієнт перетворення в аерозоль приблизно на 3-6 % та дозволяє регулювати швидкість горіння без втрати ефективності. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19264 Title: ПОШИРЕННЯ ВОГНЕГАСНИХ АЕРОЗОЛІВ В ОБʼЄМІ Authors: Баланюк, Volodymyr Abstract: У статті досліджено особливості поширення аерозольних вогнегасних речовин у замкнених приміщеннях зі складною об’ємно-планувальною структурою. Розглянуто вплив геометрії приміщень, наявності перегородок, меблів, дверних прорізів і вентиляційних каналів на формування концентраційних полів діоксиду вуглецю та вогнегасних аерозолів. Проаналізовано відмінності механізмів переносу газо-твердофазних аерозольних систем, зокрема роль конвективного переносу, турбулентного перемішування та дифузійних процесів у формуванні зон ефективного та неефективного пожежогасіння. Показано, що для аерозольних агентів визначальним чинником є гравітаційне осадження частинок, яке зумовлює просторову нерівномірність концентрації та обмежує тривалість ефективної фази гасіння. Окрему увагу приділено аналізу витоків вогнегасних агентів через дверні прорізи й вентиляційні шахти та їх впливу на зниження ефективності систем об’ємного пожежогасіння. 2026-01-01T00:00:00Z