https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/70 2026-09-18T03:10:51Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18968 Title: Social Work as an Instrument of State Social Policy in the Context of Social Transformations and Digitalization Authors: Грицанюк, Віта Василівна; Костишин, Емілія Іванівна; Лозинський, Андрій Федорович; Нагірняк, Михайло Ярославович; Цюприк, Андрій Ярославович; Великий, Роман Георгійович Abstract: Social policy is a key component of public administration, serving as a mechanism for preventing economic, social, and political inequality. In periods of rapid social transformation, its importance increases, along with the role of social work as a primary instrument for its implementation. Globally, social work is recognized as a socially significant profession that contributes to social stability and the well-being of vulnerable populations. Accordingly, examining social work as a tool of state social policy in changing social conditions remains highly relevant. This study aims to analyze contemporary scholarly literature to identify the main factors influencing social work in the context of social transformations and to assess the effectiveness of state social policy under these conditions. The methodology combines general scientific approaches, including analysis and synthesis, deduction and induction, and methods of systematization and grouping. In addition, public policy research methods such as social modeling, concretization, and system analysis are applied. The subject of the study is social work as a structural component of state social policy during periods of transformation. The findings indicate that social policy reflects the system of social relations in society, where the state, social services, and communities share responsibility for supporting vulnerable groups. Its effectiveness depends on coordinated interaction between public institutions and social workers in designing and implementing social protection measures. Emotional support, empathy, and preventive interventions are essential elements of social work, contributing to social rehabilitation and cohesion. In times of transformation, rising social and psychological tensions require social workers to act as facilitators of stability, fostering community engagement and supporting local initiatives. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18967 Title: Теоретичні засади підготовки викладача до інтеграції соціально-гуманітарних дисциплін із цифровими технологіями Authors: Цюприк, Андрій Ярославович Abstract: У статті обґрунтовано методологічні та методичні засади підготовки викладача до інте грації соціально-гуманітарних дисциплін із цифровими технологіями в умовах трансформації уні верситетської освіти. Актуальність дослідження зумовлена суперечністю між високими вимогами до цифрової компетентності викладача та недостатньою розробленістю методичних засад підготовки викладачів-гуманітаріїв, дисципліни яких мають ціннісно-смислову, інтерпретативну та діалогічну природу. Метою статті є теоретичне обґрунтування структури та змісту методичної підготовки викла дача до цифрової інтеграції без втрати гуманістичної сутності освіти. Методологічну основу дослі дження становлять системно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний та герменевтичний підходи, поєднання яких формує методологічне ядро підготовки викладача-гуманітарія. Розкрито специфіку цифрової інтеграції в різних соціально-гуманітарних дисциплінах: у соціології (через цифрові інстру менти збору й аналізу даних); філософії (через цифрові середовища діалогу та роботи з текстами); правознавстві (через використання правових баз і симуляцій професійної діяльності); культурології та мистецтвознавстві (через цифрові архіви, віртуальні музеї та інструменти Digital Humanities); полі тології та міжнародних відносинах (через формування медіаграмотності та навичок верифікації інфор мації). Запропоновано структуру методичної готовності викладача, що охоплює методологічний, пред метно-цифровий, дидактико-проєктувальний і рефлексивно-оцінювальний компоненти. Практичну значущість дослідження становлять рекомендації щодо організації підвищення кваліфікації викладачів як міждисциплінарних майстерень, впровадження цифрового аудиту курсу, формування банків цифро вих ресурсів і розвитку рефлексивних спільнот практики. Зроблено висновок, що ефективна підготовка викладача до цифрової інтеграції в соціально-гуманітарній освіті потребує поєднання технологічної компетентності з гуманістичними цінностями, діалогічністю та критичною рефлексією. Перспективою подальших досліджень є розробка дидактичних моделей цифрової інтеграції для окремих дисциплін та їх емпірична перевірка. 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18966 Title: Методологічне значення наукової спадщини Івана Франка в осмисленні сутності війни як соціального явища Authors: Васянович, Григорій Петрович 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18716 Title: «Наукові інновації та передові технології» Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна; Балаш, Лілія Ярославівна Abstract: Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням нестабільності соціального середовища України в умовах воєнного стану, масової внутрішньої міграції, дефіциту ресурсів та ускладнення управлінських рішень у крихкому й нелінійному BANI-середовищі (від англ. Brittle - крихке, Anxious - тривожне, Non-linear - нелінійне, Incomprehensible - незбагненне), де традиційні лінійні моделі планування втрачають свою ефективність. У статті обґрунтовано стратегії життєстійкості як засадничої основи управління соціальними проєктами та визначено роль адаптивного управління як практичного механізму їх реалізації в публічному управлінні на різних рівнях. Методологічну основу становлять аналіз і синтез наукових підходів, порівняльний аналіз моделей, узагальнення вітчизняних і зарубіжних досліджень у сфері організаційної життєстійкості, соціального капіталу та гнучких методологій. Доведено, що життєстійкість соціальних систем формується не лише через здатність до відновлення, а насамперед через проактивну трансформацію в процесі кризи. Виокремлено три взаємопов’язані стратегії: ресурсну надмірність як створення резервів для поглинання кризових потрясінь, пізнавальну гнучкість як здатність коригувати ментальні моделі й швидко змінювати рішення, а також соціальний капітал як мережу довіри, партнерства та горизонтальної взаємодії. Обґрунтовано, що адаптивне управління, засноване на коротких робочих циклах (моніторингу, зворотному зв’язку, організаційному навчанні) та інструментах Скрам (англ. Scrum) і Канбан (англ. Kanban), забезпечує високу гнучкість і є ефективнішим за каскадну модель. Проаналізовано інституційні бар’єри впровадження таких підходів, зокрема жорсткість чинного бюджетного законодавства. Висновки мають прикладне значення для органів публічного управління, громадських організацій та місцевих громад, оскільки орієнтують на перехід від жорсткого ієрархічного планування до циклічних, мережевих і життєстійких форм управління соціальними проєктами в умовах високої невизначеності та постійних зовнішніх викликів. 2026-07-01T00:00:00Z