https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9213 доцент кафедри, кандидат наук з державного управління, доцент 2026-07-28T15:05:53Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18716 Title: «Наукові інновації та передові технології» Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна; Балаш, Лілія Ярославівна Abstract: Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням нестабільності соціального середовища України в умовах воєнного стану, масової внутрішньої міграції, дефіциту ресурсів та ускладнення управлінських рішень у крихкому й нелінійному BANI-середовищі (від англ. Brittle - крихке, Anxious - тривожне, Non-linear - нелінійне, Incomprehensible - незбагненне), де традиційні лінійні моделі планування втрачають свою ефективність. У статті обґрунтовано стратегії життєстійкості як засадничої основи управління соціальними проєктами та визначено роль адаптивного управління як практичного механізму їх реалізації в публічному управлінні на різних рівнях. Методологічну основу становлять аналіз і синтез наукових підходів, порівняльний аналіз моделей, узагальнення вітчизняних і зарубіжних досліджень у сфері організаційної життєстійкості, соціального капіталу та гнучких методологій. Доведено, що життєстійкість соціальних систем формується не лише через здатність до відновлення, а насамперед через проактивну трансформацію в процесі кризи. Виокремлено три взаємопов’язані стратегії: ресурсну надмірність як створення резервів для поглинання кризових потрясінь, пізнавальну гнучкість як здатність коригувати ментальні моделі й швидко змінювати рішення, а також соціальний капітал як мережу довіри, партнерства та горизонтальної взаємодії. Обґрунтовано, що адаптивне управління, засноване на коротких робочих циклах (моніторингу, зворотному зв’язку, організаційному навчанні) та інструментах Скрам (англ. Scrum) і Канбан (англ. Kanban), забезпечує високу гнучкість і є ефективнішим за каскадну модель. Проаналізовано інституційні бар’єри впровадження таких підходів, зокрема жорсткість чинного бюджетного законодавства. Висновки мають прикладне значення для органів публічного управління, громадських організацій та місцевих громад, оскільки орієнтують на перехід від жорсткого ієрархічного планування до циклічних, мережевих і життєстійких форм управління соціальними проєктами в умовах високої невизначеності та постійних зовнішніх викликів. 2026-07-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17977 Title: Публічне управління і соціальна робота Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна Abstract: У статті розглядається сучасна роль державного управління в умовах глобальних викликів і про цесів євроінтеграції, наголошуючи на трансформації його функцій від суто адміністративного апарату до повноцінної інституції, що виконує завдання культуротворення та сприяє формуванню системи цін ностей у суспільстві. Пропонується впровадження обґрунтованих підходів до прийняття управлінських рішень та розробка стратегій, що інтегрують наукові знання для підтримання фундаментальних демо кратичних принципів: прозорості, довіри, відповідальності та інноваційності. Аналіз показує, що державне управління у сучасних умовах набуває нових рис, перетворюючись на соціокультурний феномен, котрий суттєво впливає на формування ціннісних орієнтирів суспільства. У статті пропонується чітке розмежування понять: державне управління розглядається як широка теоре тико-концептуальна та ціннісна категорія, тоді як публічне управління трактується як прикладна, опера ційна діяльність державних інститутів з реалізації політики. Особливий акцент зроблено на впровадженні методології обґрунтованого прийняття рішень (Evidence-Based Policy Making, EBPM) у публічному адмі ніструванні для підвищення ефективності управлінських практик та зміцнення суспільної довіри. Державне управління представлено як складну та динамічну систему публічного адміністрування, яка базується на інституційних практиках, нормативно-правовій архітектурі та сучасних комуніка ційних стратегій. Воно не лише сприяє підтриманню суспільного порядку, але й виступає важливим агентом соціалізації, активно впливаючи на формування ціннісно-нормативних засад громадянського суспільства. Запроваджено концепцію державного управління як соціокультурного феномена, що є рушієм культурогенезу та носієм демократичних цінностей. Встановлено, що саме через механізми державного управління відбувається інтеграція та трансфер таких ключових цінностей, як прозорість, підзвітність і верховенство права. Це забезпечує гармоні зацію формальних юридичних норм із суспільними очікуваннями громадян. Крім того, проаналізо вано вплив якості публічного адміністрування на колективну свідомість, підкреслюючи кореляцію між професійністю органів влади, громадською довірою та соціальним добробутом. Некомпетентне або деструктивне управління визначається як фактор, що спричиняє апатію та фрустрацію в суспільстві, підриваючи віру громадян у дієвість інститутів влади. 2026-05-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17629 Title: Міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ» Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна 2026-03-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17563 Title: Державне управління: удосконалення та розвиток Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна; Балаш, Лілія Ярославівна Abstract: У статті досліджуються теоретико-методологічні засади стратегічного управління об'єктами соціальної сфери в умовах системних криз. Акцентовано увагу на переході від реактивного управління (реагування на наслідки) до проактивного проектування стійкості соціальних систем. Розглядаються механізми адаптації організаційних структур до різких змін зовнішнього середовища. Здійснено комплексний аналіз теоретичних та практичних аспектів стратегічного управління складними соціальними системами в умовах високої невизначеності та кризових явищ. Окремий розділ присвячено трансформації державних інституцій України. Досліджено досвід цифровізації «Дія», децентралізації та горизонтальної взаємодії між державним сектором і громадянським суспільством як ключових факторів національної стійкості. Проаналізовано роль міжнародних донорів у підтримці інституційної спроможності України та проведено порівняльний аналіз адаптивної української моделі врядування з превентивною моделлю Європейського Союзу. Сформульовано практичні рекомендації щодо впровадження сценарного планування, розвитку стратегічних комунікацій та ціннісного управління. Доведено, що в умовах кризи стратегічне управління має зміщувати фокус із жорсткого адміністрування на побудову мережевих взаємодій та гнучких комунікативних систем. Дослідження присвячене актуальній проблемі пошуку та впровадження інноваційних управлінських моделей у державних та корпоративних структурах. Проведений аналіз акцентує увагу на викликах, спричинених глобальними змінами, воєнними конфліктами та швидкими технологічними трансформаціями, що прогнозуються на період 2024–2026 років. В статті обґрунтовано невідповідність традиційних лінійних методів управління сучасним реаліям, що характеризуються непередбачуваністю, ескалацією воєнних загроз, наслідками пандемій та масштабними міграційними процесами. Доведено, що класичні підходи, які базуються на жорсткій ієрархії, тривалому плануванні та непохитних регламентах, були ефективними лише в епоху відносної стабільності, тоді як у поточних умовах так званого «ідеального шторму» вони не лише втрачають свою дієвість, а й стають фактором ризику для стійкості соціальних та організаційних систем. У статті підкреслюється, що сучасне управління вимагає переосмислення ролі керівника як стратега, здатного до швидкого прийняття рішень та забезпечення безперервності функціонування організацій у критичних обставинах, що зумовлює перехід від реактивних моделей до проактивного проєктування життєстійкості та гнучкого управління. 2025-01-01T00:00:00Z