<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14795</link>
    <description />
    <pubDate>Tue, 10 Mar 2026 16:18:47 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-03-10T16:18:47Z</dc:date>
    <item>
      <title>Tracking unaccounted greenhouse gas emissions due to the war in Ukraine since 2022</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14955</link>
      <description>Title: Tracking unaccounted greenhouse gas emissions due to the war in Ukraine since 2022
Authors: Bun, Rostyslav; Gregg, Marland; Tomohiro, Oda; Linda, See; Enrique, Puliafito; Zbigniew, Nahorski; Mathias, Jonas; Vasyl, Kovalyshyn; Iolanda, Ialongo; Orysia, Yashchun; Zoriana, Romanchuk
Abstract: climate change. However, in a period of open conflict or war, military emissions increase significantly and the&#xD;
accounting system is not currently designed to account adequately for this source. In this paper we analyze how,&#xD;
during the first 18 months of the 2022/2023 full-scale war in Ukraine, GHG national inventory reporting to the&#xD;
UNFCCC was affected. We estimated the decrease of emissions due to a reduction in traditional human activities.&#xD;
We identified major, war-related, emission processes from the territory of Ukraine not covered by current GHG&#xD;
inventory guidelines and that are not likely to be included in national inventory reports. If these emissions are&#xD;
included, they will likely be incorporated in a way that is not transparent with potentially high uncertainty. We&#xD;
analyze publicly available data and use expert judgment to estimate such emissions from (1) the use of bombs,&#xD;
missiles, barrel artillery, and mines; (2) the consumption of oil products for military operations; (3) fires at&#xD;
petroleum storage depots and refineries; (4) fires in buildings and infrastructure facilities; (5) fires on forest and&#xD;
agricultural lands; and (6) the decomposition of war-related garbage/waste. Our estimate of these war-related&#xD;
emissions of carbon dioxide, methane, and nitrous oxide for the first 18 months of the war in Ukraine is 77&#xD;
MtCO2-eq. with a relative uncertainty of +/− 22 % (95 % confidence interval).</description>
      <pubDate>Fri, 01 Mar 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14955</guid>
      <dc:date>2024-03-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Обґрунтування технології гасіння комбінованих пожеж за наявності легких металів чи фосфорних сполук</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14091</link>
      <description>Title: Обґрунтування технології гасіння комбінованих пожеж за наявності легких металів чи фосфорних сполук
Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Марич, Володимир Михайлович; Веселівський, Роман Богданович; Ковалишин, Володимир Васильович; Лозинський, Роман Якович
Abstract: Постановка проблеми.Під час збройної агресії росії на території України неодноразово були зафіксовані випадки  виникнення  комбінованих  пожеж  за  наявності  легких  металів  чи  фосфорних  сполук,  котрі супроводжуються  високою  температурою  горіння  та  виділенням  токсичних  продуктів  горіння.  Враховуючи небезпеку цих пожеж, важливим є їх швидка локалізація та ліквідація. Проаналізувавши наукові праці щодо ефективних вогнегасних засобів та способів їх подавання, ми дійшли висновку, що відсутній єдиний підхід та алгоритм гасіння зазначених пожеж. Отже, обґрунтування технології гасіння комбінованих пожеж за наявності легких металів чи сполук фосфору та дослідження впливу товщини шару вогнегасного порошку на температуру горіння та охолодження магнію є актуальним науково-технічним завданням.Мета роботи − вдосконалення  технології  гасіння  комбінованих  пожеж  за  наявності  легких  металів  чи сполук  фосфору  та  дослідження  впливу  товщини  шару  вогнегасного  порошку  на  температуру  горіння  та охолодження магнію.Методи дослідження.Для проведення дослідження використано комплексний метод, який включає в себе: аналіз та застосування статистичних методів обробки даних та комплексний метод дослідження пожеж. Для дослідження ефективності охолодження під час процесу гасіння ошурок сплаву магнію використано методику визначення необхідної кількості вогнегасного порошку для досягнення ізолювального ефекту.Основні  результати  дослідження. Для  ефективного  гасіння  пожеж  класу  D  необхідно  вивчити теплофізичні  характеристики  вогнегасних  порошків  в  умовах  гасіння  ними  пожеж  магнієвих  сплавів. Експериментально досліджено здатність до теплової ізоляції вогнегасного порошку на основі хлориду натрію, меленого шлаку, амофосу, аеросилу та стеарату цинку. Встановлено, що товщина шару вогнегасного порошку впливає  на  температуру горіння  та  охолодження  магнію.  Визначено  залежність  температури  на  межі метал/порошок та температури на межі повітря/порошок від товщини шару нанесеного вогнегасного порошку. На  основі  отриманих  експериментальних  значень  температур,  визначено  коефіцієнт  теплопровідності  та теплоємності вогнегасного порошку та розраховано необхідну товщину шару порошку для забезпечення теплової ізоляції  осередку  горіння  ошурок  сплаву  магнію. Необхідна  товщина  шару  вогнегасного  порошку,  яка забезпечить безпечну для людини температуру на границі з повітрям 80 0С, становить 24 мм.Для ефективного гасіння комбінованих пожеж на початковій стадії розвитку необхідно використовувати установку порошково-пінного гасіння з насадкою-заспокоювачем.Висновки.Експериментально  досліджено  вплив  товщини  шару  вогнегасного  порошку  на  температуру горіння та охолодження магнію. Визначено необхідну товщину шару вогнегасного порошкуна основі хлориду натрію, меленого шлаку, амофосу, аеросилу та стеарату цинку(= 24) мм для досягнення безпечної длялюдини температури на границі з повітрям (80 °С).Розроблено рекомендації з гасіння легких металів чи фосфорних сполук та сформульовано основні вимоги безпеки праці під час роботи з вогнегасними порошками та пінами/піною підвищеної стійкості.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14091</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ЗАСТОСУВАННЯ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ СМУГ ДЛЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ, ЗОКРЕМА ЩО ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ВОЄННИХ ДІЙ.</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13939</link>
      <description>Title: ЗАСТОСУВАННЯ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ СМУГ ДЛЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ГАСІННЯ ПОЖЕЖ У ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМАХ, ЗОКРЕМА ЩО ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ВОЄННИХ ДІЙ.
Authors: Сукач, Роман Юрійович; Ковалишин, Василь Васильович; Кирилів, Ярослав Богданович
Abstract: Щорічно у природних екосистемах виникають пожежі, які вносять &#xD;
певну частку у загальну статистику пожеж, що трапляються у країні та де монструють різнонаправлену тенденцію впродовж певних років. До пожеж у природних екосистемах відносяться лісові, торф’яні, на відкритихтериторіях (ландшафтні, степові), а також пожежі на сільськогосподарських &#xD;
угіддях [1]. Відповідно до аналітичних довідок про пожежі та їх наслідки в &#xD;
Україні зроблених Інститутом державного управління та наукових дослі джень з цивільного захисту, який аналізує стан пожеж у всіх регіонах Укра їни, щороку приблизно 53 % усіх пожеж у цих регіонах виникає у природних екосистемах [2-5]. Статистичні показники стану з пожежами в природних &#xD;
екосистемах України впродовж 2020 – 2023 років наведено в таблиці 1.</description>
      <pubDate>Fri, 24 May 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13939</guid>
      <dc:date>2024-05-24T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ГАСІННЯ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ З ВИКОРИСТАННЯМ ВОДОПІННИХ РОЗЧИНІВ БАРС А,В,F.</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13937</link>
      <description>Title: ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТА ГАСІННЯ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ З ВИКОРИСТАННЯМ ВОДОПІННИХ РОЗЧИНІВ БАРС А,В,F.
Authors: Сукач, Роман Юрійович; Ковалишин, Василь Васильович; Кирилів, Ярослав Богданович; Ковалишин, Володимир Васильович; Беген, Даниїл Андрійович; Пастухов, Павло Васильович
Abstract: Виникнення пожеж за останнє десятиріччя вийшло на рівень &#xD;
глобальних проблем, що зачіпають не тільки національні, але й міжнародні &#xD;
інтереси. Це обумовлено тим, що, незважаючи на підвищення рівня &#xD;
протипожежного захисту і вдосконалення пожежної охорони, щорічно на &#xD;
Землі виникає більше 13 млн. пожеж, тобто кожну секунду стається в &#xD;
середньому більше 2 пожеж.</description>
      <pubDate>Fri, 24 May 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13937</guid>
      <dc:date>2024-05-24T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

