<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16967</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 27 Apr 2026 18:28:33 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-27T18:28:33Z</dc:date>
    <item>
      <title>Retórica y comunicación en las interacciones con la población civil en contextos de emergencia: el papel de los especialistas.</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17596</link>
      <description>Title: Retórica y comunicación en las interacciones con la población civil en contextos de emergencia: el papel de los especialistas.
Authors: Вербицька, Лідія Олегівна; Бабій, Ірина Володимирівна; Конівіцька, Тетяна Ярославівна; Кульчицька, Марина Орестівна; Хлипавка, Галина Григорівна
Abstract: У цьому дослідженні розглядаються риторичні та комунікативні стратегії, які застосовують фахівці з цивільного захисту під час надзвичайних ситуацій, зосереджуючись на ролі цифрових платформ і штучного інтелекту у формуванні довіри громадськості, поведінкових реакцій та інформаційної стійкості. Дослідження базується на порівняльному аналізі офіційних статистичних індикаторів та інституційних звітів України, Польщі та Литви за період 2021–2024 років. Кількісні показники ефективності кризової комунікації, включно з часом реагування, використанням цифрових каналів, рівнями уточнення та інцидентами дезінформації, були поєднані з якісним контент-аналізом міжнародних документів з державної політики та наукової літератури з кризової риторики, цифрової комунікації та управління інформацією за допомогою ШІ. Результати показують, що вищий рівень цифрової інтеграції корелює з швидшим часом реагування та нижчою кількістю запитів на роз'яснення та дезінформацію. Однак комунікативна ефективність залежить насамперед від ясності повідомлення, його стандартизації та риторичної структури, а не від обсягу інформації. Цифрові платформи та штучний інтелект посилюють кризову комунікацію лише тоді, коли їх інтегрують у послідовні риторичні стратегії та принципи етичного управління, підкреслюючи необхідність уніфікованих рекомендацій щодо комунікації та цілеспрямованої професійної підготовки.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Mar 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17596</guid>
      <dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Україномовна термінологія: виклики та перспективи</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17550</link>
      <description>Title: Україномовна термінологія: виклики та перспективи
Authors: Вербицька, Лідія Олегівна</description>
      <pubDate>Sun, 01 Mar 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17550</guid>
      <dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Language, Mentality, and Digital Mediation: Phraseological Units in the Context of Globalized Online Communication</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17549</link>
      <description>Title: Language, Mentality, and Digital Mediation: Phraseological Units in the Context of Globalized Online Communication
Authors: Вербицька, Лідія Олегівна; Штольцель, Юліана; Богуцький, Вадим; Риженко, Катерина; Савченко, Оксана
Abstract: У статті розглядається лінгвістичний образ світу як ключова категорія сучасної лінгвістики, що відображає національні світогляди та культурні й психологічні особливості народу. Особливу увагу приділяється взаємозв'язку між мовною картиною світу та фразеологічними системами різних мов, оскільки фразеологічні одиниці яскравіше передають етнокультурну специфіку, ментальні стереотипи та ціннісні орієнтації носіїв мови. Дослідження аналізує теоретичні підходи до визначення поняття «мовного образу світу» у працях українських і міжнародних лінгвістів, а також механізми його формування в національній свідомості. Проводиться порівняльний аналіз фразеологічних одиниць української та англійської мов з метою визначення універсальних і культурно-специфічних компонентів у мовній картині світу. Результати показують, що універсальні фразеологічні одиниці відображають спільні людські поняття, пов'язані з мораллю, працею, природою та сімейними цінностями, тоді як наційно-специфічні одиниці кодують характерні риси історичного досвіду, географічних умов, традицій і способу життя. Фразеологія підкреслюється як культурне «дзеркало», через яке розкриваються символічні значення та культурні коди. Результати поглиблюють розуміння мови як засобу конфігурації та представлення структур світогляду та сприяють розвитку міжкультурної комунікації та порівняльних лінгвістичних досліджень.</description>
      <pubDate>Fri, 20 Mar 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17549</guid>
      <dc:date>2026-03-20T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

