<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17266</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 27 Apr 2026 18:30:17 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-27T18:30:17Z</dc:date>
    <item>
      <title>МЕХАНІЗМ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ КЕРІВНИКА РОБІТ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17655</link>
      <description>Title: МЕХАНІЗМ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ КЕРІВНИКА РОБІТ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Authors: Вавренюк, С. А.; Хмиров, І. М.; Хряпинський, А. П.; Ященко, О. А.; Данильчук, І. З.
Abstract: В дослідженні розкриті теоретичні й прикладні положення формування механізму управлінських&#xD;
рішень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, який є органом управління та якому&#xD;
підпорядковуються усі сили і засоби, котрі задіяні на ліквідацію наслідків НС. А з врахуванням сучас них викликів та загроз й умов воєнного стану керівник з ліквідації наслідків НС є складовою публічно го управління та виступає чинником забезпечення національної безпеки.&#xD;
Проаналізовано чинну нормативно-правову базу в сфері цивільного захисту, котра регламентує&#xD;
діяльність керівника робіт, яка дозволяє визначати механізм його призначення, механізм управлінських рішень керівника під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, механізм взаємодії з&#xD;
органами влади, органами управління.&#xD;
Показано специфіку прийняття управлінських рішень в умовах зміни обстановки під час ліквідації&#xD;
наслідків надзвичайної ситуації, в умовах обмеженості часу та ресурсів й підвищення ризику не безпечних чинників, які характерні для даного рівня і характеру НС.&#xD;
Визначено етапи механізму управлінських рішень, котрі включають в себе оцінку обстановки, вибір&#xD;
альтернативних рішень, аналітичне та інформаційне забезпечення під час НС, час доведення рішень&#xD;
до виконавців й контроль їх реалізації. Окремо приділено увагу порядку призначення керівника робіт&#xD;
з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, в залежності від рівня надзвичайної ситуації хто може&#xD;
виконувати такі обов'язки.&#xD;
Розкрито механізм взаємодії керівника робіт в зоні надзвичайної ситуації з органами публічної&#xD;
влади, органами управління та силами цивільного захисту.&#xD;
В статті автором визначені основні проблемні аспекти функціонування механізму прийняття&#xD;
рішень. Виділено недостатній рівень інформаційної взаємодії, складності координування між суб-&#xD;
'єктами реагування та ліквідації, недосконала підготовка керівників різних рівнів та груп.&#xD;
У висновках запропоновані напрями вдосконалення механізму управлінських рішень керівника&#xD;
робіт з ліквідації наслідків НС, враховуючи динамічні зміни в процесі ліквідації, викликані комбіно ваними надзвичайними ситуаціями, що впливають на рівень національної безпеки нашої держави.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17655</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>TROUBLESHOOTING STEPS IN ENERGY SECTOR OF UKRAINE</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17652</link>
      <description>Title: TROUBLESHOOTING STEPS IN ENERGY SECTOR OF UKRAINE
Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данильчук, Іван Зіновійович
Abstract: The features of the development of the energy sector of Ukraine in &#xD;
the conditions of structural transformations and unprecedented challenges caused &#xD;
by the full-scale aggression of the Russian Federation in 2022 are analyzed. It is &#xD;
substantiated that the energy system of Ukraine operates in conditions of high &#xD;
instability, where physical destruction of infrastructure, institutional dysfunctions, &#xD;
financial constraints and cyber threats are combined. It is proven that the modern &#xD;
energy sector of Ukraine is formed under the influence of the so-called "energy &#xD;
trilemma", which implies the need to simultaneously ensure energy security, &#xD;
sustainability and availability of energy resources. The modern scientific discourse &#xD;
is studied, which demonstrates the transition from traditional resource-oriented &#xD;
approaches to integrated management models that take into account security, &#xD;
environmental and institutional aspects. It is established that renewable energy &#xD;
sources, hybrid energy systems and decentralized generation models play a special &#xD;
role, which contribute to increasing the stability of the energy system. Considerable &#xD;
attention is paid to the problems of critical infrastructure protection and the growth &#xD;
of cyber threats, which actualizes the need to integrate digital solutions and &#xD;
cybersecurity into the energy management system.&#xD;
An analytical approach is proposed, which is characterized by paradigmaticity &#xD;
and allows us to consider the energy sector as a fragmented, but system with interconnected elements. In view of this, the feasibility of treating troubleshooting &#xD;
as a comprehensive public management mechanism aimed at ensuring the stability, &#xD;
adaptability and continuity of the energy system is substantiated. In this context, the &#xD;
concept of adaptive management is proposed, which integrates a risk-oriented &#xD;
approach, digitalization, institutional interaction and the development of &#xD;
decentralized energy systems. In addition, a strategy for ensuring the sustainable &#xD;
functioning of the energy sector is specified.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17652</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ  ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЇЇ  ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17479</link>
      <description>Title: ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ  ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЇЇ  ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ
Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данильчук, Іван Зіновійович
Abstract: Систематизовано й охарактеризовано моделі демократизації &#xD;
суспільства: партисипаторна модель; легітимна модель; деліберативна та &#xD;
мережева (цифрова) моделі. З’ясовано, що сучасний етап демократичних &#xD;
трансформацій характеризується їх синергійним поєднанням, де інституційна &#xD;
легітимність доповнюється активною громадянською участю, публічним &#xD;
діалогом і цифровою інклюзивністю. Акцентовано на визначальній ролі &#xD;
громадянського суспільства як ключового суб’єкта демократичних змін, &#xD;
партнера держави у формуванні публічної політики та інструмента гро мадського контролю. &#xD;
Проаналізовано особливості розвитку демократизації українського &#xD;
суспільства як багатовимірного та гібридного процесу, що відбувається в &#xD;
умовах реформування публічного управління та реалізації євроінтеграційного &#xD;
курсу України. Демократизація розглядається як інституційний перехід до &#xD;
демократичних форм правління, і як глибока трансформація суспільних &#xD;
цінностей, управлінських практик та моделей взаємодії між державою та &#xD;
громадянами. Обґрунтовано необхідність розмежування понять демок ратизації та консолідації демократії. &#xD;
Визначено, що ефективність реалізації реформаційних змін у державі &#xD;
залежить від рівня інтеграції демократичних ідеалів у соціокультурне &#xD;
середовище. Доведено, що реформи публічного управління в Україні (зокрема &#xD;
децентралізація, упровадження принципів належного врядування, модер нізація державної служби та цифрова трансформація) виступають провідним &#xD;
механізмом утвердження демократичних цінностей у повсякденній управ лінській практиці. Конкретизовано значення європейської інтеграції як &#xD;
нормативного й інституційного чинника демократичного розвитку.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17479</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ВІД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ  СПРОМОЖНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17267</link>
      <description>Title: ВІД ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІДКРИТОСТІ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ  СПРОМОЖНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Authors: Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Данильчук, Іван Зіновійович
Abstract: Здійснено комплексний аналіз інформаційної відкритості органів &#xD;
публічної влади як інституційного стандарту демократичного врядування та її &#xD;
трансформації в управлінську спроможність територіальних громад. Обґрунто вано, що в сучасній парадигмі публічного управління інформаційна відкритість &#xD;
його інституцій не може обмежуватися формальним виконанням нормативно правових вимог щодо доступу до публічної інформації, а має розглядатися як &#xD;
складова більш широкого процесу формування інформаційних компетентностей &#xD;
органів публічної влади. Доведено, що інформаційні компетентності терито ріальних громад є інтегрованою сукупністю знань, навичок, організаційних &#xD;
практик і цифрових інструментів, які забезпечують ефективне управління &#xD;
інформаційними ресурсами на всіх етапах публічної політики – від планування &#xD;
до оцінювання результатів управлінської діяльності.&#xD;
Особливу увагу приділено проблемі декларативності інформаційної відкри тості органів публічної влади, що проявляється у відсутності системного аналізу &#xD;
даних, слабкій аналітичній спроможності цих органів та обмеженому викорис танні інформації у процесі ухвалення управлінських рішень. Показано, що в &#xD;
умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення роль інформації суттєво &#xD;
зростає, трансформуючись у стратегічний ресурс управління, необхідний для &#xD;
прогнозування ризиків, кризового реагування, відновлення інфраструктури та &#xD;
залучення інвестицій, особливо на місцевому рівні, який є найбільш наближеним &#xD;
до потреб та інтересів населення.&#xD;
Аргументовано доцільність удосконалення правового регулювання інфор маційної відкритості органів публічної влади та вищих посадових осіб, зокрема шляхом прийняття спеціалізованого законодавчого акта, спрямованого на &#xD;
забезпечення доступу до інформації, недопущення надмірного засекречування &#xD;
даних і підвищення прозорості діяльності органів публічної влади всіх рівнів. &#xD;
Конкретизовано, що розвиток інформаційних компетентностей є ключовою &#xD;
умовою становлення управлінсько спроможних територіальних громад, зміц нення довіри громадян та формування відкритого інформаційного суспільства в &#xD;
Україні.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17267</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

