<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/2994</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 13 Jun 2026 12:37:00 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-06-13T12:37:00Z</dc:date>
    <item>
      <title>Інститути громадянського суспільства й омбудсман як суб’єкти адаптивного й антикризового управління</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18054</link>
      <description>Title: Інститути громадянського суспільства й омбудсман як суб’єкти адаптивного й антикризового управління
Authors: Тарадуда, Дмитро Віталійович; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Сємілєтов, Олександр Сергійович
Abstract: Проведений концептуальний аналіз термінів «адаптивне управління» та «антикризове управління» засвідчив відсутність уніфікованого підходу до їх визначення. Це стало підставою для формулювання авторських трактувань понять: адаптивне управління є превентивним процесом, що спрямоване на запобігання кризовим явищам, подіям чи періодам, коли необхідно застосовувати антикризові механізми управління. Антикризове управління охарактеризовано як процес приведення керованої підсистеми в рух за рахунок дієвого функціонування керуючої підсистеми (суб’єктів). Зважаючи на функціональне спрямування інститутів громадянського суспільства й омбудсмана як суб’єктів публічного управління, установлено відмінності між процесами впровадження цими суб’єктами механізмів адаптивного і антикризового. Конкретизовано, що різниця між цими видами управління полягає як в їх сутності, так і в напрямку, рівні та результаті змін керуючої та керованої підсистем. Виявлено, що ефективність реалізації потенціалу інститутів громадянського суспільства й омбудсмана залежить від вчасності реагування на кризові ситуації та забезпечення захисту прав громадян, що має сприяти розвитку демократичних механізмів управління. З огляду на це із застосуванням синергетичного підходу запропонована модель взаємодії між інститутами громадянського суспільства й омбудсманом. Ця модель взаємодії відзначається рівневістю та базується на синергії компетенцій і ресурсів. Визнано, що досягти оптимального функціонування керованої підсистеми (у зоні стійкості) можливо за умови створення її адаптивного потенціалу. Це забезпечує результативність функціонування керуючої підсистеми управління, створюючи основу для її виваженої взаємодії з керованою підсистемою. Визначено основні проблеми реалізації потенціалу інститутів громадянського суспільства та омбудсмана в Україні, а також перспективні напрямки їхнього розвитку. Серед них визначено створення єдиних інформаційних платформ, розвиток координаційних структур між громадянським суспільством і державою, розширення правових механізмів омбудсмана. Наголошено, що зростання потенціалу цих інститутів повинно базуватися на інтеграції ресурсів, формалізації співпраці та посиленні інституційної спроможності, спрямованої на забезпечення сталого демократичного розвитку Україні</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18054</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ПАРСИМОНІЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЄС У СИСТЕМУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18053</link>
      <description>Title: ПАРСИМОНІЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МЕХАНІЗМУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЄС У СИСТЕМУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Authors: Тарадуда, Дмитро Віталійович; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна; Сємілєтов Олександр Сергійович, Олександр Сергійович
Abstract: Визначено особливості інтеграції Механізму цивільного захисту ЄС у систему безпеки України з урахуванням викликів сучасності та зовнішніх загроз. Виявлено, що ефективне впровадження цього європейського інституційнокомплексного механізму потребує внесення змін до чинної Стратегії екологічної безпеки України (до 2030 р.), а також розробки нової Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту в Україні. Наполягається, що такий підхід спрямований на підвищення стійкості України до природних, воєнних і техногенних загроз, кількість яких зростає протягом останнього десятиліття внаслідок глобальних змін клімату та збройної агресії російської федерації. У цьому контексті обґрунтовано конкретні нормотворчі пропозиції щодо оновлення положень державної екологічної політики України та її адаптації до зміни клімату відповідно до європейських практик. Акцентовано, що Механізм цивільного захисту ЄС застосовується у випадках стихійних лих і катастроф, а його цінність полягає у синергії та постійному вдосконаленні. Свідченням цього є розширення держав-членів Механізму цивільного захисту ЄС, активна взаємодія з країнами, які не учасниками цього механізму, але потребують допомоги або можуть долучитись до її надання як держава-партнер та ін. З’ясовано, що сучасний базис функціонування Механізму цивільного захисту ЄС становлять задекларовані висхідні принципи. У той же час, зважаючи на наростаючий зовнішній вплив, доведено, що імплементація даного механізму в Україні має відбуватись з позиції дотримання принципу парсимонії. Аргументовано, що він передбачає науково обґрунтоване обрання найбільш ефективного та економічно доцільного варіанту дій. Наведено матрицю ризиків у сфері екологічної безпеки України, що (матриця) побудована на основі методології функціонування Механізму цивільного захисту ЄС, яка дозволяє інтегрувати оцінку природних, техногенних та антропогенних факторів у єдину систему. Додатково представлено формули кількісного оцінювання ризиків, які можуть використовуватися для аналізу ефективності державної політики у сфері імплементації Механізму цивільного захисту ЄС в Україні. Зроблено висновок, що поєднання вітчизняного стратегічного планування з європейським підходом до управління ризикам</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18053</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості розвитку публічного управління у сфері фармацевтичної галузі в умовах реформування системи охорони здоров’я в Україні та світі</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18052</link>
      <description>Title: Особливості розвитку публічного управління у сфері фармацевтичної галузі в умовах реформування системи охорони здоров’я в Україні та світі
Authors: Тарадуда, Дмитро Віталійович; Помаза-Пономаренко, Аліна Леонідівна</description>
      <pubDate>Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18052</guid>
      <dc:date>2025-06-26T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ  В РЕЗЕРВУАРАХ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18001</link>
      <description>Title: ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ ДЛЯ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ  В РЕЗЕРВУАРАХ
Authors: Ковалишин, Василь Васильович; Великий, Назарій Романович; Марич, Володимир Михайлович; Ковалишин, Володимир Васильович; Великий, Андрій Євгенович
Abstract: Проведено аналіз економічної ефективності застосування компресійної піни для підшаро вого гасіння пожеж нафтопродуктів (бензин) у сталевих вертикальних резервуарах. Дослідження &#xD;
базується на розрахунках для резервуара вертикального сталевого об’ємом 5000 м³, площа дзер кала горіння якого становить 346 м², змодельованого в середовищі SolidWorks Flow &#xD;
Simulation [1]. У роботі проведено порівняльний аналіз витрат піноутворювача при традиційно му поверхневому способі гасіння та при підшаровому способі з використанням компресійної пі ни. Розрахунки виконувалися відповідно до рекомендованої інтенсивності подавання розчину &#xD;
піноутворювача для підшарового способу – 0,08 л/м²·с. Також враховано розрахунковий час га сіння бензину та трикратний запас піноутворювача згідно з чинними методичними рекомендаці ями ДСНС України. Згідно проведених досліджень встановлено, що застосування компресійної &#xD;
піни кратністю 10 дозволяє зменшити витрати на піноутворювач майже в 4 рази порівняно з тра диційним поверхневим гасінням. Додатковими перевагами є зменшення теплового навантаження &#xD;
на особовий склад підрозділів ДСНС, зниження ризику для пожежників та зменшення наванта ження на пожежну техніку. Результати дослідження мають практичне значення для оптимізації &#xD;
тактики пожежогасіння на об’єктах нафтогазового комплексу, нафтобаз та складів паливно мастильних матеріалів. Особливо актуальним є впровадження запропонованої технології в умо вах воєнного часу, коли критична інфраструктура України зазнає систематичних ракетних та &#xD;
дронових атак. Використання компресійної піни підшаровим способом дозволить суттєво під вищити ефективність захисту стратегічних об’єктів та знизити матеріальні збитки від пожеж. &#xD;
Таким чином, підшарове гасіння з використанням компресійної піни є перспективним напрям ком розвитку пожежогасіння нафтопродуктів у вертикальних сталевих резервуарах.</description>
      <pubDate>Sun, 31 May 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18001</guid>
      <dc:date>2026-05-31T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

