<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Community:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/519</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 05 Apr 2026 18:21:18 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-05T18:21:18Z</dc:date>
    <image>
      <title>DSpace Community:</title>
      <url>http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/retrieve/9819da98-d7c4-48d4-96e2-6c31fb5e957e/</url>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/519</link>
    </image>
    <item>
      <title>ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ БОГА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15153</link>
      <description>Title: ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ БОГА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Authors: Великий, Роман Георгійович; Хлипавка, Галина Григорівна
Abstract: У статті здійснено детальний аналіз трансформації образу Бога у творчості українських&#xD;
письменників початку XXI століття, що відображає глибокі культурні, соціальні та історичні зміни в українському суспільстві. В умовах глобалізації та постмодернізму релігійні&#xD;
концепти стають предметом активного переосмислення, що призводить до еволюції образу&#xD;
Бога в літературі. Традиційні уявлення про божественне поступаються місцем новим, часто&#xD;
суперечливим трактуванням, що відображають індивідуальні та колективні переживання&#xD;
українського народу. Дослідження показує, що образ Бога у творчості Юрія Андруховича,&#xD;
Ліни Костенко та Оксани Забужко постає як складна, динамічна конструкція, яка реагує на&#xD;
зміни в соціальному середовищі. Автори використовують образ Бога не тільки як символ релігійності, але і як відображення особистісних ідентичностей, моральних дилем та екзистенційних пошуків. Наприклад, у романах Андруховича «Перверзія» та «Дванадцять обручів» Бог&#xD;
постає як об’єкт філософських роздумів, що відображає кризу духовності та пошук нових&#xD;
сенсів у постмодерному світі. Ліна Костенко у «Записках українського самашедшого» зображає образ Бога як символ надії в умовах безнадійності, а Оксана Забужко у «Музеї покинутих&#xD;
секретів» використовує його для висвітлення теми історичної пам’яті та справедливості.&#xD;
Таким чином, трансформація образу Бога в українській літературі початку XXI століття&#xD;
свідчить про глибокі зміни в культурному та духовному житті суспільства, які потребують подальшого вивчення та осмислення. Образ Бога більше не є статичним ідеалом, а стає&#xD;
живим, адаптивним символом, що відображає пошуки нової духовності в умовах швидко&#xD;
змінюваного світу. Ця тенденція до переосмислення божественного свідчить про прагнення&#xD;
письменників не лише зрозуміти сучасність, а й знайти нові шляхи для духовного розвитку&#xD;
суспільства в цілому</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15153</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІКОНОПИС ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13987</link>
      <description>Title: СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІКОНОПИС ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Authors: Великий, Роман Георгійович; Вербицька, Лідія Олегіна
Abstract: Стаття присвячена дослідженню сучасного українського іконопису як важливого компоненту формування та збереження національної ідентичності. Актуальність дослідження зумовлена сучасними соціально-полі-тичними змінами: Україна за останнє десятиліття зазнала значних соціально-політичних змін, таких як Рево-люція Гідності та повномасштабне російське вторгнення. Ці події мають величезний вплив на національну сві-домість і потребують осмислення через мистецькі форми, зокрема іконопис. Мета статті полягає в тому, щоб показати, як сучасний український іконопис не тільки зберігає традиції, але й активно відгукується на сучасні виклики, сприяючи формуванню та зміцненню національної ідентичності. Дослідження акцентує увагу на інте-грації політичних, соціальних та культурних тем у традиційні релігійні образи, що відображають історичний та сучасний контекст України. Аналізуються роботи провідних українських іконописців, які використовують іконографію для відображення ключових моментів національної історії, таких як події Майдану та зображення видатних історичних і сучасних постатей. Окрему увагу приділено творам, які портретують героїв Небесної Сотні, підкреслюючи важливість національної пам’яті та героїзму. Виявлено, що сучасний іконопис, поєднуючи сакральне і світське, сприяє формуванню усвідомленого ставлення до національної ідентичності, патріотизму та духовності. Стаття також висвітлює роль іконопису в розвитку емоційної та соціальної компетентності, формуванні критичного мислення та відповідальності за власне життя. Таким чином, сучасний український іконопис виступає не лише засобом релігійного вшанування, але й потужним інструментом національного само-усвідомлення та культурного збереження.</description>
      <pubDate>Tue, 03 Sep 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13987</guid>
      <dc:date>2024-09-03T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Культурно-просвітницька діяльність представників Української гомілетичної школи XVII-XVIII ст.</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13146</link>
      <description>Title: Культурно-просвітницька діяльність представників Української гомілетичної школи XVII-XVIII ст.
Authors: Великий, Роман</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13146</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Морально-естетична культура особистості педагога у життєво-філософських вимірах академіка Івана Зязюна</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/6809</link>
      <description>Title: Морально-естетична культура особистості педагога у життєво-філософських вимірах академіка Івана Зязюна
Authors: Великий, Роман; Васянович, Григорій
Abstract: У статті аналізується сутність і зміст морально-естетичної культури особистості педагога. Осмислення цієї проблеми ґрунтується на основі філософсько-педагогічних праць академіка І. Зязюна. Доводиться, що головною ідеєю вченого була ідея пізнання і самопізнання. Аналізуються основні складники структури морально-естетичної культури особистості педагога: свідомість, відносини і педагогічна дія. Визначається місце і роль морально-естетичної культури в навчально-виховній діяльності педагога. Обґрунтовується думка, згідно з якою особистість педагога є суб’єктом морально-естетичної культури, оскільки вона безпосередньо інтегрована в субординаційні й координаційні відносини різних рівнів. Автор доходить висновку про те, що за умов демократизації й гуманізації суспільства пріоритетне значення належить координаційним відносинам.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/6809</guid>
      <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

