https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/59 Mon, 02 Nov 2026 23:05:32 GMT 2026-11-02T23:05:32Z http://sci.ldubgd.edu.ua:8080/retrieve/b172cb98-0472-446c-ad1d-9c55677f680c/Без фону.png https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/59 https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19337 Title: РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО, РЕСУРСНОГО ТА СЕРЕДОВИЩНОГО ПІДХОДІВ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ЗАСОБАМИ ІМІТАЦІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА SCBA CONFIDENCE MAZE Authors: Судніцин, Юрій Тарасович Abstract: У статті проаналізовано закордонні та вітчизняні дослідження у контексті використання імітаційних середовищ типу SCBA Confidence Maze, а також теоретично обґрунтовано доцільність їх застосування як засобу комплексної реалізації компетентнісного, ресурсного та середовищного підходів у процесі підготовки майбутніх фахівців із пожежної безпеки. Методи дослідження мають теоретико-аналітичну векторність. Основний метод базується на аналізі та синтезі наукової й інформаційної літератури для здійснення порівняльного аналізу створення та експлуатації імітаційних середовищ типу SCBA Confidence Maze. Здійснено структурно-функціональний аналіз педагогічних підходів до використання імітаційних середовищ. Проведено узагальнення теоретичних положень і практичних напрацювань закордонних компаній та пожежно-рятувальних підрозділів США. У результаті дослідження проаналізовано конструктивні особливості імітаційних середовищ типу SCBA Confidence Maze, сформульовано визначення поняття «імітаційне середовище» та визначено вплив «лабіринтів впевненості» на підготовку фахівців із пожежної безпеки. Установлено, що їх використання сприяє підвищенню фізіологічної та психологічної готовності, а також формуванню впевненості під час роботи в засобах індивідуального захисту органів дихання. Теоретично обґрунтовано застосування імітаційного середовища SCBA Confidence Maze з позицій компетентнісного, ресурсного та середовищного підходів. Теоретично підтверджено перспективність застосування імітаційних середовищ типу SCBA Confidence Maze як педагогічного інструменту, що продукує підвищення ефективності практичної підготовки майбутніх фахівців із пожежної безпеки. Використання таких середовищ забезпечує комплексну реалізацію сучасних педагогічних підходів і сприяє модернізації професійної освіти для формування компетентнісних фахівців з пожежної безпеки. Mon, 26 Oct 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19337 2026-10-26T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19329 Title: ГЕНДЕРНО ОРІЄНТОВАНА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ ПОЖЕЖНИХ-РЯТУВАЛЬНИКІВ ДСНС УКРАЇНИ Authors: Масловська, Галина Олександрівна; Судніцин, Юрій Тарасович Thu, 28 May 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19329 2026-05-28T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19295 Title: Імпакт фактор застосування пожежних роботів щодо дій за призначенням пожежно-рятувальними підрозділами дснс України Authors: Голубець, Юлія; Войтович, Дмитро Abstract: Роботи пожежогасіння – це інноваційне технологічне рішення, яке спрямо-ване на підвищення ефективності процесу гасіння пожеж, особливо у важкодоступ-них місцях, де робота особового складу піддається значному потенційному ризику (висока температура, радіація, обмежений простір, наявність вибухонебезпечних ре-човин тощо). Застосування роботів пожежогасіння може бути дистанційно керова-ним або автономним, використовувати сучасні датчики, розробки штучного інтеле-кту і спеціалізоване пожежно-технічне обладнання націлене на досягнення кращого ефекту щодо гасіння пожеж. Sat, 01 Mar 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19295 2025-03-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19294 Title: Використання плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж у світлі положень стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі Authors: Боровиков, В. О.; Слуцька, О. М.; Сукач, Р. Ю.; Войтович, Д. П. Abstract: Проблема. Прийнята 2001 року Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі вста- новила низку обмежень щодо виробництва і використання численних хімічних речовин, перелік яких розширюється за ступенем внесення змін до неї. До таких речовин належать і численні фторорганічні сполуки, у тому числі частина фторвмісних речовин, використовуваних у рецептурах плівкоутворю- вальних піноутворювачів для гасіння пожеж. Водночас обмеження або заборони щодо їх використання можуть призвести до зниження рівня протипожежного захисту об’єктів з наявністю горючих рідин. Мета. Метою роботи було визначення кола задач, розв’язання яких забезпечить виконання вимог Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі без зниження рівня протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння. Методи дослідження. Теоретичні дослідження. Аналізуванню піддавали інформацію щодо токсич- ності фторвмісних та кремнійорганічних ПАР, а також піноутворювачів, їх біологічного розкладання, технологій знешкодження таких речовин та їх видалення з природних середовищ і переходу на безпеч- ніші для довкілля плівкоутворювальні піноутворювачі, подану в наукових публікаціях і нормативних документах. Основні результати дослідження. Встановлено, що нині плівкоутворювальні піноутворювачі неза- мінні в системах пожежогасіння «підшаровим» способом. З’ясовано, що наявні і потенційні альтер- нативи плівкоутворювальним піноутворювачам, що не містять фторорганічних сполук, придатні для використання в інших випадках, можуть бути не менш токсичними і такими, які повільно розклада- ються в природних умовах. Виявлено перспективні технології вилучення фторвмісних складників піноутворювачів, що потрапили в природні екосистеми, та їх знешкодження. Обґрунтовано можливість розроблення рецептур плівкоутворювальних піноутворювачів з прийнятними показниками токсичності і здатності до біологічного розкладання. Висновки. За результатами проведених досліджень показано, що плівкоутворювальні піноутворю- вачі є найефективнішими засобами гасіння неполярних горючих рідин, а можливість реалізації техно- логії пожежогасіння «підшаровим» способом без їх використання досі не підтверджено. З’ясовано, що показники токсичності і здатності до біологічного розкладання різноманітних фторвмісних хімічних речовин, а також піноутворювачів, в яких вони використовуються, можуть значною мірою різнитися. За результатами проведених аналітичних досліджень виявлено, що швидкість руйнування таких речо- вин в природних екосистемах суттєво залежить від виду і низки характеристик останніх, а піноутво- рювачі, що не містять фторорганічних речовин, можуть не бути безпечнішими для довкілля. Також з’ясовано, що у світі розроблено технології ефективного знешкодження залишків плівкоутворюваль- них піноутворювачів, що потрапили в об’єкти довкілля, та обґрунтовано можливість виконання вимог Стокгольмської конвенції без відмови від плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж. Sun, 01 Jun 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/19294 2025-06-01T00:00:00Z