https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/68 Tue, 25 Aug 2026 15:38:51 GMT 2026-08-25T15:38:51Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18918 Title: Психологічні особливості переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану Authors: Пилипенко, Лілія Віталіївна; Сачук, Тетяна Abstract: У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність проблеми зумовлена високою стресогенністю суспільних трансформацій, емоційним розщепленням жінок між «цивільним» та «воєнним» світами, а також хронічною залученістю у травматичний досвід партнерів- комбатантів. Метою роботи є теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей та прояв почуття провини у дружин військовослужбовців. Теоретичний аналіз засвідчив, що почуття провини у дружин військовослужбовців не обмежується проявами ситуативної емоційної реакції, а постає як складний екзистенційний і вторинно-травматичний феномен. Його формування зумовлюється поєднанням гіпервідповідальності, переживання «провини вцілілого» та сепараційної тривоги. Емпіричну базу склали 35 дружин військовослужбовців (середній вік – 29 років), які постійно перебувають на території України. Дослідження реалізовано за допомогою діагностичного комплексу методик: «Опитувальник провини» К. Куглер, У. Джонс, тест «Вимірювання почуття провини і сорому» (TOSCA) Дж. Тангней, Шкала тривоги Спілбергера-Ханіна (STAI), методики діагностики суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона та депресивних станів. За результатами кореляційного аналізу виявлено, що почуття провини у жінок має гострий характер і прямо пов'язане з провиною-станом та особистісною тривожністю. Зафіксовано обернений зв'язок провини із емоційною відстороненістю (байдужістю), що свідчить про неможливість екологічного дистанціювання від травми партнера. Виокремлено плеяду, центром якої є рівень депресії, що прямо корелює з провиною-рисою, провиною-станом та суб'єктивною самотністю. Fri, 01 May 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18918 2026-05-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18877 Title: Перспективи та інновації науки Authors: Стельмах, Оксана Вячеславівна; Марциняк-Дорош, Оксана Михайлівна; Литвиненко, Віталіна Анатоліївна; Шикула, Олександра Петрівна; Медвідь, Інна Василівна Abstract: У статті досліджується потенціал реабілітації на основі командних видів спорту як ключового ресурсу для підвищення психологічної стійкості ветеранів. З огляду на сучасні суспільні виклики, психологічне відновлення військовослужбовців після повернення до цивільного життя є особливо важливим. Наслідки бойових розгортань часто проявляються у вигляді підвищеної тривожності, депресії, труднощів із соціальною адаптацією та симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Тому необхідні ефективні підходи докомплексної реабілітації, що поєднують психологічну підтримку, фізичну активність та відновлення соціальних відносин. Огляд наукової літератури показав, що, незважаючи на численні дослідження щодо надання психотерапевтичної підтримки ветеранам та використання фізичної активності в їхньому одужанні, інтеграція психотерапевтичних підходів у реабілітацію командних видів спорту залишається недостатньо дослідженою. Метою статті є теоретичний аналіз потенціалу реабілітації командних видів спорту для зміцнення психологічної стійкості ветеранів та демонстрація актуальності принципів терапії прийняття та зобов’язань (ACT) для процесу психологічного відновлення та соціальної реінтеграції. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феномену психологічної стійкості та її ролі в подоланні посттравматичного стресового розладу; представлено теоретичні основи ACT; охарактеризовано значення реабілітації командних видів спорту як джерела психологічної підтримки для ветеранів; визначено ключові психоло-гічні механізми, за допомогою яких командні види спорту впливають на процеси прийняття, самосприйняття, розвиток особистісних цінностей та проактивну поведінку. Доведено, що командні види спорту сприяють психологічній пластичності ветеранів за допомогою різних психологічних механізмів: прийняття свого досвіду, розвиток самооцінки, переоцінка своєї системи цінностей, прийняття проактивної поведінки та посилення соціальної підтримки. Тому інтеграція принципів терапії прийняття та зобов’язань (ACT) у програми реабілітації спортивних команд є перспективним підходом до покращення психологічної підтримки та соціальної реінтеграції ветеранів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18877 2026-01-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18825 Title: Психологічні особливості переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану Authors: Пилипенко, Лілія Віталіївна; Сачук, Тетяна Abstract: У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз та емпіричне дослідження психологічних особливостей переживання почуття провини дружинами військовослужбовців в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність проблеми зумовлена високою стресогенністю суспільних трансформацій, емоційним розщепленням жінок між «цивільним» та «воєнним» світами, а також хронічною залученістю у травматичний досвід партнерів- комбатантів. Метою роботи є теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей та прояв почуття провини у дружин військовослужбовців. Теоретичний аналіз засвідчив, що почуття провини у дружин військовослужбовців не обмежується проявами ситуативної емоційної реакції, а постає як складний екзистенційний і вторинно-травматичний феномен. Його формування зумовлюється поєднанням гіпервідповідальності, переживання «провини вцілілого» та сепараційної тривоги. Емпіричну базу склали 35 дружин військовослужбовців (середній вік – 29 років), які постійно перебувають на території України. Дослідження реалізовано за допомогою діагностичного комплексу методик: «Опитувальник провини» К. Куглер, У. Джонс, тест «Вимірювання почуття провини і сорому» (TOSCA) Дж. Тангней, Шкала тривоги Спілбергера-Ханіна (STAI), методики діагностики суб'єктивного відчуття самотності Д. Рассела, М. Фергюсона та депресивних станів. За результатами кореляційного аналізу виявлено, що почуття провини у жінок має гострий характер і прямо пов'язане з провиною-станом та особис- тісною тривожністю. Зафіксовано обернений зв'язок провини із емоційною відстороненістю (байдужістю), що свідчить про неможливість екологічного дистанціювання від травми партнера. Виокремлено плеяду, центром якої є рівень депресії, що прямо корелює з провиною-рисою, провиною-станом та суб'єктив- ною самотністю. Thu, 01 May 2025 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18825 2025-05-01T00:00:00Z https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18613 Title: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ В РЯТУВАЛЬНИКІВ Authors: Коваль, Ігор Святославович; Чічельницька, Юлія Дмитрівна Abstract: Професійна діяльність фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій належить до найбільш соціально значущих, відповідальних і небезпечних видів праці, особливо в умовах воєнного стану. Виконання службових обов’язків рятувальниками супроводжується постійним впливом інтенсивних стресогенних чинників, що спричиняють значне психоемоційне та фізіологічне навантаження на особистість. У зв’язку з цим проблема формування та розвитку стресостійкості працівників цивільного захисту набуває особливої актуальності, оскільки саме вона забезпечує здатність ефективно діяти в екстремальних умовах професійної діяльності. Наукові дослідження свідчать, що діяльність рятувальників відбувається в умовах підвищеної небезпеки, невизначеності та дефіциту часу, коли ситуації розвиваються раптово й часто є неконтрольованими. За таких обставин працівники ДСНС повинні вміти швидко мобілізувати внутрішні ресурси, приймати оперативні рішення та підтримувати високу ефективність професійних дій навіть в умовах значного фізичного й емоційного виснаження. Саме тому стресостійкість розглядається як одна з ключових професійно важливих якостей рятувальника, що забезпечує здатність протидіяти негативному впливу стрес-факторів і зберігати психологічну рівновагу в критичних ситуаціях. Thu, 30 Apr 2026 00:00:00 GMT https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18613 2026-04-30T00:00:00Z