<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9902</link>
    <description />
    <pubDate>Tue, 07 Apr 2026 05:20:19 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-07T05:20:19Z</dc:date>
    <item>
      <title>The Influence of Climatic and Edaphic Conditions on the Development of Thuja occidentalis ‘Smaragd’ Under the Urban Conditions of a Large City</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14543</link>
      <description>Title: The Influence of Climatic and Edaphic Conditions on the Development of Thuja occidentalis ‘Smaragd’ Under the Urban Conditions of a Large City
Authors: Kycheryavyi, Volodymyr P.; Popovych, Vasyl; Kycheryavyi, Volodymyr S.; Oleksandra, Dyda; Shuplat, Taras; Bosak, Pavlo
Abstract: The negative effects of the urban environment on the morphological and physiological states of Thuja occidentalis ‘Smaragd’ have been investigated. For comparison, two plots were selected for the cultivation of eastern arborvitae cultivars: one in a public garden (the control plot) and the other one in street planting with its positive vertical temperature gradient associated with overheating and dehydration of the soil. This situation had a negative impact on the biometric and physiological parameters of the plants, and, in the end, the level of their vitality. If, under optimal growth conditions, the vertical temperature gradient is negative (the air temperature in the crown is higher and the soil temperature in the rhizosphere zone is lower), the physiological processes in&#xD;
Thuja ocidentalis ‘Smaragd’ (transpiration, water-holding capacity) proceed in a normal mode. A change in the temperature regime (soil temperature is higher than the air temperature in the crown), under the conditions of a positive temperature gradient, leads to negative consequences: the morphological structure of plants changes (the growth of the apical and side shoots slows down, the number of needles increases, the lower parts of the trunks become bared, the length and volume of the crown are reduced), also physiological processes are disturbed – moisture deficiency increases, water holding capacity decreases, the pigment composition of needles changes towards decreasing the amount of chlorophylls (a + b) and carotenoids. A decrease in the vitality level&#xD;
of the study plants with a positive temperature gradient was confirmed by the vitality indices Rfd established by means of the fluorescence method (negative gradient 0.64; positive gradient 0.33).</description>
      <pubDate>Mon, 01 Mar 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14543</guid>
      <dc:date>2021-03-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Теоретичні та практичні аспекти формування еко-міст: світовий і український контекст</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9931</link>
      <description>Title: Теоретичні та практичні аспекти формування еко-міст: світовий і український контекст
Authors: Шуплат, Тарас Ігорович
Abstract: Світові урбанізаційні процеси, у своєму розвитку характеризуються спільними рисами: швидкими темпами зростання кількості міського населення, зосередженням населення і господарства переважно у великих містах з характерним розподілом виробництва, ускладненням зв'язків з наукою, освітою та розширенням їхньої території за рахунок навколишніх просторів. Спостерігається чітка тенденція до зростанні рівня урбанізованості населення планети. Згідно із прогнозами ООН до 2050 року 68% населення будуть мешканцями міст, що підвищить частку забруднення навколишнього природного середовища, виходячи із наслідків урбанізації: забруднення повітряного простору, поверхневих і підземних вод, грунтів, витіснення інфраструктурою і забудовою зелених насаджень, акустичного забруднення, переущільнення населення.
Description: Звідти зростаючий запит на формування міст нового типу, так званих екологічно-чистих, стабільних міст або еко-міст, під якими розуміється місто спроектоване з урахуванням впливу на довкілля, заселене людьми, які прагнуть мінімізувати споживання енергії, води та продуктів харчування, виключити непродуктивне вивільнення теплової енергії, забруднення повітря вуглекислим газом, забруднення поверхневих і підземних вод.</description>
      <pubDate>Fri, 26 Mar 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9931</guid>
      <dc:date>2021-03-26T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Соціально-екологічні особливості рекреаційних просторів зеленої зони міста Львова</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9925</link>
      <description>Title: Соціально-екологічні особливості рекреаційних просторів зеленої зони міста Львова
Authors: Кучерявий, Володимир Панасович; Геник, Ярослав В'ячеславович; Кучерявий, Володимир Сергійович; Шуплат, Тарас Ігорович; Гоцій, Наталія Данилівна
Abstract: Урбанізація – це передусім соціальне явище. Водночас місто, яке є продуктом суспільного розвитку, являє собою і автономну екосистему, або елемент глобальної екосистеми – біосфери. Біогеоценотичний покрив сучасних міст сьогодні знаходиться під впливом постійного антропогенного впливу і в багатьох випадках піддається руйнації. Руйнується також і рекреаційний простір, до якого сьогодні привернута особлива увага суспільства.
Description: Львів – місто з його багатовіковою історією зустрілося з складними урбанізаційними проблемами, пов’язаними з протиріччями між містобудівельною практикою, соціально-економічними та соціально-екологічними потребами його мешканців. Це передусім стосується запитів на здорове оточуюче середовище, яке ідентифікується за його елементами: «чисте повітря – забруднене повітря», «чиста вода – забруднена вода», «акустичний оптимум – акустичний максимум», «сприятливий клімат – кліматичний дискомфорт», «доглянутий ландшафт – девастований ландшафт», «озеленені території – не озеленені території». Якщо проаналізувати усі фактори здорового середовища, то побачимо, що всі вони пронизані останнім елементом – озелененням, яке відіграє важливу фітомеліоративну роль: санітарно-гігієнічну, інженерно-захисну, архітектурно-планувальну, етико-естетичну і рекреаційну.</description>
      <pubDate>Sat, 01 May 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9925</guid>
      <dc:date>2021-05-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Природна фітомеліорація техногенних водойм у зоні впливу породних відвалів вугільних шахт</title>
      <link>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9915</link>
      <description>Title: Природна фітомеліорація техногенних водойм у зоні впливу породних відвалів вугільних шахт
Authors: Попович, Василь Васильович; Шуплат, Тарас Ігорович; Босак, Павло Володимирович
Abstract: Видобування корисних копалин призводить до техногенної трансформації природного середовища. Внаслідок розробок вугільних родовищ на території Львівсько-Волинського басейну, що представляє собою понижену акумулятивно-денудаційну рівнину з високим рівнем залягання ґрунтових вод, утворилися штучні озера, які виступають у ролі новоутвореного техногенного елементу ландшафту, що видозмінює первинний природний. Більшість техногенних озер є дуже малими. Вони характеризуються складною будовою ложа, неоднорідністю мікрорельєфу, формування якого здебільшого підпорядковувалось технологічним факторам експлуатації,&#xD;
В. Попович, Т. Шуплат, П. Босак (2021). Українська школа гірничої інженерії внаслідок чого в розподілі глибин немає чіткої закономірності та розвиненої літоральної зони.
Description: Намагаючись розвиватись згідно з природними закономірностями, озера підлягають поступовому природному заростанню, що зумовлює відновлення рослинного покриву – найбільш важливої та інформативної складової біогеоценозів. Важливим аспектом, який є маркером успішності перебігу&#xD;
природних фітомеліоративних процесів, на ділянках, які межують із техногенно девастованими ділянками є вивчення видового різноманіття прибережно-водної рослинності водойм, котрі утворились внаслідок гірничих розробок. А.П. Шенников до групи гідрофітів відносить у свою&#xD;
чергу занурені у воду рослини і рослини з плаваючим листям і листоподібними пагонами. Важливе місце відводиться ідентифікації досліджуваної водойми за рівнем трофності. За цим показником водойми діляться на чотири групи: оліготрофні, мезотрофні, евтрофні і дистрофні.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Sep 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9915</guid>
      <dc:date>2021-09-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

