ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ РЯТУВАЛЬНИКІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах у процесі фахової підготовки. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше розроблено структурно-функціональну модель формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах; обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах (проектування та реалізація суб’єкт-суб’єктної взаємодії в освітньому процесі ВНЗ ДСНС України; цілеспрямоване формування та розвиток професійно важливих якостей майбутніх рятувальників; залучення курсантів до активної самоосвіти і самовиховання; психологічний супровід процесу формування професійної готовності майбутніх рятувальників); уточнено сутність поняття «професійна готовність майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах» та компоненти цієї готовності (мотиваційно ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, нормативно-операційний, особистісно комунікативний); конкретизовано принципи формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах (наукової обґрунтованості змісту екстремально-професійної підготовки; екстремальної спрямованості освітнього процесу; цілісного розвитку особистості щодо діяльності в екстремальних умовах; нормативності та стандартизації професійної підготовки; особистісної активності та самостійності курсантів); удосконалено критерії, показники і рівні її сформованості; подальший розвиток одержала методика діагностики стану професійної готовності майбутніх рятувальників. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено та впроваджено в практику ВНЗ ДСНС України авторську методику формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах, методику діагностики професійно важливих якостей фахівців цивільного захисту та вдосконалено науково-методичне забезпечення психологічного супроводу професійної підготовки майбутніх рятувальників (посібник «Тренінг психологічної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах», методичні рекомендації «Корпоративна культура працівників ДСНС України» і «Телефонне консультування як екстрена психологічна допомога») для практичних психологів, соціальних педагогів і науково-педагогічних працівників ВНЗ ДСНС України. Результати дослідження можуть бути використані в навчальних закладах і закладах післядипломної освіти ДСНС України для розроблення навчальних і методичних матеріалів, інноваційних технологій професійної підготовки майбутніх рятувальників, підвищення їхньої кваліфікації, а також для проведення психолого-педагогічних досліджень. На основі теоретичного аналізу методологічних і психолого-педагогічних аспектів професійної підготовки майбутніх рятувальників у вищих навчальних закладах (ВНЗ) ДСНС України, а також дослідження концептуальних підходів обґрунтовано поняття професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах як інтегративної властивості особистості, що характеризує її свідоме ставлення до професії, ціннісні орієнтації, соціально та професійно важливі якості, сприяє її самореалізації у професії, є важливим чинником швидкої адаптації та виконання службових обов’язків у надзвичайних ситуаціях. Відповідно до сучасної парадигми освіти та з урахуванням специфіки професійної діяльності рятувальників основними методологічними підходами до формування їхньої професійної готовності до діяльності в екстремальних умовах є: системний підхід вимагає розглядати процес професійної підготовки майбутніх рятувальників як єдину систему; синергетичний – дає змогу прогнозувати розвиток особистості рятувальника у професійній царині та змоделювати самоорганізацію освітнього процесу; цілісний – визначає цілісне уявлення про напрями діяльності фахівців у галузі безпеки людини в надзвичайних ситуаціях; аксіологічний – сприяє позитивному ставленню до формування готовності як особистісної цінності та становлення власної професійної позиції; діяльнісний – спонукає формувати готовність рятувальників шляхом залучення до самостійної безпосередньої діяльності в екстремальних умовах; компетентнісний – орієнтує освітній процес на формування здатності та готовності ефективно виконувати професійні обов’язки в екстремальних умовах. Реалізація сукупності цих підходів у поєднанні з положеннями психопедагогіки в освітньому процесі ВНЗ ДСНС України спрямована на підвищення його якості шляхом формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Аналіз професійної підготовки рятувальників на основі визначених методологічних підходів дав змогу виокремити специфічні принципи формування їхньої готовності до діяльності в екстремальних умовах: наукової обґрунтованості змісту екстремально-професійної підготовки, що полягає в науковості змісту навчальних дисциплін пожежно-рятувального спрямування, сприяє всебічному світоглядному розвитку особистості рятувальника; екстремальної спрямованості освітнього процесу – передбачає зорієнтованість на формування професійної готовності майбутніх рятувальників, скеровує суб’єктів освітнього процесу на особливості діяльності та виконання конкретних професійних функцій; цілісного розвитку особистості щодо діяльності в екстремальних умовах – забезпечує цілеспрямоване вдосконалення розумових, фізичних і моральних якостей рятувальників; нормативності та стандартизації професійної підготовки – має на меті регулювання процесу підготовки рятувальників до професійної діяльності відповідно до галузевих стандартів освіти; особистісної активності та самостійності курсантів – реалізується через відповідну організацію професійної підготовки і самоосвіти курсантів на всіх етапах навчання. На основі вимог запропонованих принципів обґрунтовано психолого педагогічні умови формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах: проектування та реалізація суб’єкт суб’єктної взаємодії в освітньому процесі ВНЗ ДСНС України (дає змогу виявити й актуалізувати особистісні потреби та інтереси всіх учасників освітнього процесу щодо самовдосконалення в навчально-пізнавальній і службовій діяльності); цілеспрямоване формування та розвиток професійно важливих якостей майбутніх рятувальників (сприяє адаптації курсантів до службової діяльності та їхній ефективній взаємодії); залучення курсантів до активної самоосвіти і самовиховання (підвищує мотивацію особистості до самореалізації в освітній і професійно-практичній діяльності, формує її поведінку та позитивно впливає на саморозвиток і професійне становлення); психологічний супровід процесу формування професійної готовності майбутніх рятувальників (сприяє формуванню всіх компонентів професійної готовності й інтегруванню професійно-екстремальних і психологічних знань, системи потреб і мотивів особистості майбутнього рятувальника). Для всебічного аналізу й удосконалення системи формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах створена структурно-функціональна модель, яка складається з трьох блоків. Концептуально-стратегічний блок містить методологічні та психолого- педагогічні засади формування професійної готовності майбутніх рятувальників. Теоретичними положеннями, що покладені в основу дослідження та визначають побудову моделі, є методологічні підходи, дидактичні принципи, конкретизовані нами специфічні принципи та компоненти формування професійної готовності майбутніх фахівців цивільного захисту. Процесуально-технологічний блок охоплює науково-методичне забезпечення, що містить зміст, методи (пізнавальні, тренувальні, контролювальні), форми її організації та засоби (технічні, професійно предметні, інформаційно-комунікаційні) психологічного супроводу професійної підготовки майбутніх рятувальників. Цей блок відображає методику формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Контрольно-оцінний блок містить визначені рівні та критерії сформованості професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Розроблена методика формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах передбачає чотири етапи (усвідомлення, пізнання, інтеріоризації, активності), спрямовані на послідовний розвиток усіх її компонентів. Методика відображає напрями практичної реалізації змісту професійної освіти і розроблена з урахуванням специфіки професійної підготовки у ВНЗ ДСНС України. Вибір методів формування професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах здійснювався з орієнтацією на особистісний і професійний розвиток курсантів. У методиці домінують інтерактивні пізнавальні, тренувальні та контролювальні методи, що дають змогу компетентнісно розвивати мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, нормативно-операційний та особистісно-комунікативний компоненти професійної готовності рятувальників. Перевірка рівня сформованості професійної готовності майбутніх рятувальників до діяльності в екстремальних умовах засвідчила позитивну динаміку її формування в експериментальній групі, де впроваджувались запропоновані інновації. Рівень професійної готовності курсантів до діяльності в екстремальних умовах в експериментальній групі переважає рівень курсантів контрольної групи за всіма компонентами. Це підтвердило дієвість розробленої методики і доцільність обґрунтованих психолого-педагогічних умов. Упроваджене в практику діяльності навчальних закладів і підрозділів ДСНС України вдосконалене науково-методичне забезпечення психологічного супроводу професійної підготовки майбутніх рятувальників містить методичні рекомендації для практичних психологів і педагогічних працівників ВНЗ ДСНС України «Корпоративна культура працівників ДСНС України», «Телефонне консультування як екстрена психологічна допомога» та посібник «Тренінг психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах». Його апробація підтвердила позитивний вплив запропонованих інновацій на підвищення якості підготовки майбутніх рятувальників до професійної діяльності, зокрема в екстремальних умовах.