МОВНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ЛІНГВІСТИЧНОМУ КОРПУСІ

Abstract

У статті описані властивості побудованого на текстових матеріалах Україн-ського національного лінгвістичного корпусу (далі — УНЛК) обсягом близько 20 млн слововживань мікрополя «мови світу». Репрезентативність, збалансованість за жанрами і функційними стилями текстів корпусу, а також можливість викори -стання повнотекстового пошукового інструментарію дозволили отримати мак-симально достовірні дані про функціонування номінацій мов світу в українській мові. За допомогою кількісних підрахунків референтів мов світу в УНЛК утворено ядро, навколоядерна, напівпериферійна і периферійна зони мікрополя «мови світу». Ядро мікрополя сформоване найчастотнішими у корпусі одиницями, навколоядерна зона — менш уживаними, периферійна — маловживаними, віддалена периферія — поодинокими одиницями. Встановлено, що всі складники ядра мікрополя «мови сві-ту» є референтами індоєвропейських мов. Навколоядерну зону формують номінації на позначення мов індоєвропейської, тюркської, сино-тибетської, афро-азійської, фіно-угорської та японсько-рюкюської сімей. До периферійної зони увійшли оди-ниці, які репрезентують мови індоєвропейської, тюркської, фіно-угорської, кар-твельської, корейської, афро-азійської, нігеро-конголезької та тупі сімей. Кількісні підрахунки номінацій УНЛК, які увійшли у досліджуване мікрополе «мови світу», висвітлили вплив екстралінгвальних факторів на особливості моделювання мовної інформації, серед яких: генетичні витоки мов світу, близькість культур, ментально-сті, вірувань, територіальне контактування народів, особливості їхньої міжмовної взаємодії, економічна й політична вага країн, мешканці яких є носіями тієї чи іншої мови. Побудоване мікрополе відкриває шляхи для нових спостережень за мовою крізь призму самої мови та актуалізує її властивості щодо цього на сучасному етапі функціонування.