ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ АСЕРТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УНІВЕРСИТЕТІВ З ОСОБЛИВИМИ УМОВАМИ НАВЧАННЯ

Abstract

У статті проаналізовано особливості розвитку асертивності у здобувачів вищої освіти з особливими умовами навчання. Проведено аналіз наукових досліджень щодо поняття асертивності та емпірично досліджено особливості розвитку асертивної поведінки у здобувачів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Так, науковці вважають, що асертивність – це особиста автономія, незалежна від зовнішніх оцінок та впливів, здатність самостійно регулювати свою поведінку та уміння конструктивно знаходити вихід із нестандартних ситуацій у міжособистісних відносинах. З огляду на результати теоретичного аналізу автором було підібрано комплексний психодіагностичний інструментарій, а саме: тест на асертивність (В. Капоні, Т. Новака), методика діагностики домінуючих стратегій захисту у спілкуванні (В. Бойка), методика вивчення самоставлення (С. Пантилеєва). На основі проведеного дослідження отримано такі результати. Досліджувані здобувачі вищої освіти першого року навчання проявляють більш агресивну, емоційно напружену поведінку та поведінку уникнення. Це може бути пов’язане зі зміною середовища проживання, оволодінням нової соціальної ролі здобувача вищої освіти у закладі зі специфічними умовами навчання. Другокурсники ж, на відміну від курсантів першого курсу, проявили більш емоційно та поведінково-сприятливі результати для оволодіння навичок асертивності та, за даними методик, вони частіше користуються патернами асертивної поведінки. Психодіагностичний інструментарій нашого експериментального дослідження психологічних сособливостей асертивності у здобувачів вищої освіти добирався у відповідності до поставлених завдань. Кожна з методик, які ми використали у емпіричній частині нашої статті, підібрана у відповідності до особливостей умов навчання та критеріїв валідності і надійності.