Нові перспективи для роботи дослідно-випробувальних лабораторій

Abstract

Сьогодення вимагає впровадження та влаштування на сучасних підприємствах безпечного технологічного процесу за допомогою різного обладнання, нових матеріалів та сучасного менеджменту. Інтеграція до загальноєвропейської спільноти і поглиблення міграційних процесів потребує створення системи глобальної безпеки із застосуванням європейських стандартів у всіх найважливіших суспільних сферах. Директиви ЄС обмежують адміністративне втручання в господарську діяльність виробників, створюючи сприятливі умови господарюючим суб’єктам для виконання ними своїх зобов’язань перед споживачами. Процес вступу України в ЄС вимагає не лише узгодження законодавства, але й змін в регуляторних системах, стандартах та методах оцінювання відповідності та їх гармонізації з системами, стандартами та методами ЄС. Мета. В Україні у сфері технічного регулювання ця адаптація здійснюється за допомогою розроблення та впровадження технічних регламентів. Діяльність дослідно-випробувальних лабораторій має бути спрямована на реалізацію нових підходів щодо випробувальної діяльності і оцінки відповідності. Проблемним питанням залишається продовження легальності роботи випробувальних/вимірювальних установок або легалізація новостворених. Мета цієї статті – визначення проблемних питань у розвитку і застосуванні вимірювальних методів та випробувальних установок у наукових, дослідних, випробувальних та калібрувальних лабораторіях. Методи. Застосування різних методів розрахунку, вимірювання, оцінювання та випробовування показників безпеки продукції та технічних систем дає змогу реалізувати системний підхід до запобігання негативним наслідкам і шкоді для людей та обладнання. Загальні принципи оцінки рівня небезпеки дають можливість визначити потребу в захисті; внесок різних компонентів ризику в загальний стан об’єкта; ефект різних заходів захисту для зменшення ризику; вибір заходів захисту з урахуванням їх економічної ефективності. Результати. Опрацьовано впровадження методу вимірювань на ізопериболічному калориметрі для розрахунку теплотворної здатності рідин та твердих матеріалів у діяльність дослідно-випробувальних лабораторій. Показано вклад вимірювань якісного складу речовини у розроблення технології очищення стічних вод екологічно чистими модифікованими природними сорбентами. Впровадження в будівельні норми та інші нормативні акти для різних застосувань таких вимог краще задовольнятимуть адекватність моделей завдяки застосуванню величини швидкості виділення тепла. Результати випробувань, отримані за допомогою установки з визначення теплоти згоряння та установки з випробувань на негорючість, дають змогу класифікувати будівельні матеріали відповідно до реакції на вогонь за класами А1 та А2. Тому саме комплексний, системний підхід у досягненні безпеки, починаючи із стадії оцінювання, має враховувати різні характеристики небезпеки, у т. ч. пожежної, у відповідних об’єктах. На основі отриманих даних видно, як досягається зниження показників кожного ризику залежно від результату випробувань та економічний ефект загалом. Висновок. Враховуючи відставання прийняття Технічних регламентів та відповідних національних стандартів, а ще більше – відставання дослідно-випробувальної лабораторної бази в Україні; повільне засвоєння виробничо-підприємницьким середовищем відповідальності за якість продукції, створені призначені органи з оцінки відповідності потребують організації власної або доступу до спеціалізованої випробувальної бази для реалізації випробувань продукції у сфері пожежної безпеки, зокрема будівельної продукції, з широким регіональним представництвом. Таким чином, новою реалією діяльності дослідно-випробувальних лабораторій є їх акредитація, а основними технічними питаннями є визначення найбільш ефективних та затребуваних суспільством методів випробування продукції та цільова закупівля обладнання для їх реалізації.