ОСНОВНІ ОЗНАКИ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТЕРМІНОСПОЛУКИ В КОРПУСНО-ПРИКЛАДНОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

Abstract

Статтю присвячено аналізу основних ознак виокремлення терміносполуки у корпусно-прикладному перекладознавстві. Визначено основні теоретичні віхи становлення кількісної ознаки виявлення терміносполуки у корпусі текстів, кор- пусної ознаки контекстуальної адекватності та корпусної ознаки граматичної узгодженості. Варто зазначити, що посилення логічного детермінізму мовного феномена відображає інтегрований ієрархічний підхід до класифікації докумен- тів за допомогою відстані між словами в корпусно-прикладному перекладознав- стві. Це пояснюємо кластеризацією змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати у кількісні показники, які корелюють із терміноспо- лукою. У дослідженні аргументовано метрику даних, яка дозволяє відслідковува- ти жанрові групи відповідних документів, а також запропоновано додатковий дослідницький потенціал у сфері дослідження термінології в офіційно-ділових текстах НАТО, ООН, СОТ. Розкрито механізм оцінювання векторних пред- ставлень терміносполуки на основі офіційно-ділових документів, покликаних відобразити семантичну подібність між словами, реченнями та текстами. У науковій розвідці обґрунтовано використання косинус відстані для представ- лення слова у вхідних даних та в моделях мови, які слугують засобом обчислення під час зіставлення документів й вміщають термінологію міжнародних органі- зацій НАТО, ООН, СОТ. Доведено, що важливим аспектом кількісної ознаки є за- безпечення консистентності аналізованого феномена, який сприяє прецизійнос- ті відтворення епістемологічної термінології. Окрім того, цінним орієнтиром у процесі відтворення терміносполуки у корпусно-прикладному перекладознавстві є корпусна ознака контекстуальної адекватності, яка передбачає контексту- альний аналіз, в якому вживається терміносполука. Представлена в науковій статті ознака контекстуальної адекватності розширює лінгвоформат офіцій- но-ділового тексту. Завдяки цьому у науковій праці підкреслено аксіоматичну функцію вищезгаданих ознак, що полягає у відтворенні терміносполуки у різних контекстах з метою поняттєвого розуміння семантичних відтінків елементів мови й врахування лексико-семантичних закономірностей відтворення термі- носполуки. З’ясовано, що корпусна ознака граматичної узгодженості акцентує увагу на своєрідності інтенції адекватних граматичних конструкцій у корпусно-прикладному перекладознавстві, що сприяє збереженню цілісної структури та семантики тексту під час перекладу терміносполуки й демонструє еврис- тичні моделі, граматичні орієнтири, пріоритети граматичної відповідності між оригіналом і перекладом.