Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12379
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorДем'янчук, Юлія Ігорівна-
dc.date.accessioned2023-12-07T11:48:54Z-
dc.date.available2023-12-07T11:48:54Z-
dc.date.issued2023-11-
dc.identifier.citation8.Дем’янчук, Ю. І. (2023). КОРПУСНО-ПРИКЛАДНЕ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО: ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Нова філологія, (90), 32-39. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-5en_US
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/12379-
dc.description.abstractУ статті розглянуто основні напрями наукових досліджень в царині корпусно-прикладного перекладознавства. Доведено, що представники корпусно-автоматизованого напряму дослідження зосереджені на розробці систем автоматизації перекладу з використанням корпусних даних та машинного навчання. З’ясовано, що корпусно-галузевий напрям спрямований на поліпшення процесу перекладу текстів пріоритетних й потенційних галузей науки. У науковій розвідці значну увагу приділено корпусній стилістиці тексту, що представляє корпусно-стилістичний напрям дослідження, й фокусується на стилістичних аспектах перекладу за допомогою корпусних даних. Виявлено, що корпусна лексикографія сприяє розробці різноманітних лексикографічних ресурсів для підтримки перекладачів у пошуку відповідних еквівалентів у цільовій мові. Доведено, що комплексне застосування корпусно-прикладного напряму дослідження полягає у виокремленні закономірностей перекладацької діяльності у цій царині. Як свідчить аналіз текстового матеріалу, корпусно-прикладний напрям дослідження слугує опорною зоною у галузі локалізації програмного забезпечення, де моделювання програм перекладу сприяють адаптації інформаційних програм до розкриття міжмовних семантико-структурних відповідностей. Обгрунтовано вплив основних напрямів корпусно-прикладного перекладознавства на універсальну корпусно-перекладознавчу кореляцію, яка виявляється в тому, що своєрідність перекладу не сприймається як монолітне моделювання, а виявляє свою диференційність. У науковій роботі також окреслено актуальні для сучасного перекладознавства науково- орієнтовані принципи переосмислення поняття перекладу в корпусній та прикладній лінгвістиці, серед яких транснаціональний інтеракціонізм, інтерперсональний конструктивізм та семантична прецизійність.Запропонована класифікація дозволяє зрозуміти особливості та переваги використання корпусних даних та автоматизованих технологій у розкритті функціонального призначення текстів і сприяє розширенню дифузних меж дослідження шляхом подальшого розвитку галузі перекладознавства. Визначені напрями дослідження корпусно- прикладного перекладознавства є важливими інструментами для покращення процесу перекладу загалом, забезпечуючи більш точний та ефективний переклад текстів у різних галузевих сферах.en_US
dc.subjectкорпусно- прикладне перекладознавство,en_US
dc.subjectкорпусно-автоматизований напрям,en_US
dc.subjectкорпусно-галузевий напрям,en_US
dc.subjectкорпусно-прикладний напрямen_US
dc.subjectкорпусно- стилістичний напрям,en_US
dc.subjectкорпусно-лексикографічний напрям дослідження.en_US
dc.titleКОРПУСНО-ПРИКЛАДНЕ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО: ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2023

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
novafilolohiia.zp.ua_90_2023_САЙТ_-сторінки.pdf652.75 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.