ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ВЕТЕРАНСЬКОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Abstract

Метою статті є висвітлення особливостей реалізації ветеранського розвитку в Україні. Встановлено, що пріоритетом державної політики на 2023 рік визначено політику ветеранського розвитку – нову державну політику надання можливостей всебічної реалізації для ветеранів одночасно із впровадженням політики щодо гарантій їх соціального захисту. Політика реалізовується відповідно до Стратегії формування системи переходу від військової служби до цивільного життя на період до 2032 р. Розглянуто досвід імплементації Стратегії в Україні: впровадження моделі надання послуг з реабілітації та відновлення – «Шлях реабілітації та відновлення Захисника/Захисниці», яка передбачає надання медичних послуги щодо лікування після поранення (у разі отримання), гострої/підгострої реабілітації і довгострокової реабілітації та довгострокову допомогу – психологічну, фізкультурно-спортивну реабілітацію, інформаційно-консультативну підтримку, юридичний супровід, професійну адаптацію, перекваліфікацію на цивільну спеціальність; реалізація експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя у Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Миколаївській областях; запровадження онлайн системи інформаційних сервісів «е-Ветеран»; реалізація другого етапу спільного проекту Мінветеранів та Червоного Хреста України з підтримки ветеранів, які отримали інвалідність І або ІІ групи. Виокремлено низку проблемних питань нормативно-правового механізму державного регулювання соціального захисту учасників бойових дій та учасників війни. По-перше, на часі спрощення процедура набуття статусу учасника бойових дій або учасника війни. По-друге, наявна система пільгового забезпечення учасників бойових дій та учасників війни носить компенсаторне, а не мотивувальне спрямування По-третє, удосконалення законодавства з метою створення умов, необхідних для реабілітації та соціальної адаптації учасників бойових дій на рівні центральних та місцевих органів державної влади.