Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13294
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПальчевська, Олександра-
dc.contributor.authorІванишин, Наталія-
dc.contributor.authorКовальчук, Наталія-
dc.date.accessioned2024-02-18T13:35:53Z-
dc.date.available2024-02-18T13:35:53Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationПальчевська О., Іванишин Н., Ковальчук Н. Особливості використання засобів творення експресивності у тексті оригіналу та перекладі (на матеріалі роману Стівена Кінга «Зона покриття» та його перекладу українською мовою). Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2023. – Вип. 63. Том 2. 2023. С. 144 – 149. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/63-2-24en_US
dc.identifier.issn2308-4863-
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13294-
dc.description.abstractСтаттю присвячено дослідженню проблеми експресивності у перекладознавчому аспекті. Автори називають їх виражальними засобами, стилістичними засобами, стилістичними маркерами, стилістичними прийомами, тропами, фігурами мови тощо. Одні значення можуть бути загальновизнаними граматичними та лексичними, інші – містять специфічні значення, які можна назвати стилістичними. Мовні засоби експресивності вимагають ретельного аналізу. При перекладі не стільки важливий точний відповідник в іншій мові в плані перекладу, а намагання не втратити особливості певної номінації, її стилістичного та емоційного забарвлення, тощо. В межах вивчення таких мовних одиниць, варто звернути увагу на те, що при їх перекладі найкраще використовувати такий іншомовний відповідник, який використовується та є найбільш сприятливим для його сприймання в тексті носіями мови, на яку здійснюється переклад. Такі явища як сленгізми, колоквіалізми, вульгаризми, вигуки та повтори в романі Стівена Кінга «Зона покриття», створюють особливий настрій, емоційний тон та надають експресивного забарвлення твору. Низка засобів емоційного забарвлення тексту, до котрих входять і вигуки і повтори, надає нам можливість активно використовувати їх аби збагатити словниковий запас, «оживити» слова, надати їм почуттів та певного емоційного підтексту, через який можна зрозуміти не лише значення слова, а й його емоційний настрій та експресію. Найчастіше при їх перекладі використовуються такі методи як переклад шляхом компенсації, спостерігаємо використання окличних та питальних еліптичних конструкцій, семантичних повторів, часто переклад відбувається шляхом антонімічної трансформації, використовуються також заміни та генералізація, еквівалентний переклад та додавання. Іноді застосовується транслітерація, використання повтору, а також окличних та питальних речень, переклад відбувається і шляхом підбору повних відповідниківen_US
dc.language.isouaen_US
dc.publisherАктуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франкаen_US
dc.relation.ispartofseriesВип. 63. Том 2.;-
dc.subjectмовні засоби творення експресивностіen_US
dc.subjectсленгізмen_US
dc.subjectколоквіалізмen_US
dc.subjectвульгаризмen_US
dc.subjectвигукen_US
dc.subjectповторen_US
dc.titleОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ТВОРЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ У ТЕКСТІ ОРИГІНАЛУ ТА ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ СТІВЕНА КІНГА «ЗОНА ПОКРИТТЯ» ТА ЙОГО ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ)en_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2023

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
24.pdf369 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.