ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУТНОСТІ НЕПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ РЯТУВАЛЬНИКІВ У ГАЛУЗІ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблеми неперервного професійного саморозвитку майбутніх рятувальників у галузі безпеки людини. З’ясовано, що поняття «неперервного професійного саморозвитку» науковцями трактується по-різному, залежно від наукової сфери застосування: філософія, психологія, педагогіка. Обґрунтовано важливість фахового самовдосконалення для конкурентоспроможності та компетентності кожного спеціаліста. Доведено доцільність неперервного професійного саморозвитку майбутніх рятувальників в галузі безпеки людини. Аргументовано, що цей процес реалізується за наявності умов саморозвитку, мотивації в кар’єрному зростанні та оплаті праці, зокрема полегшенні виконання функціональних обов’язків. Виявлено, що неперервний професійний саморозвиток має формальну, неформальну та інформальну складові. Акцентовано увагу на тому, що процес саморозвитку здійснюється за допомогою механізмів самопізнання, самоосвіти, саморегуляції та творчої реалізації потенціалу. На основі аналізу наукової літератури дано авторське визначення поняття «неперервного професійного саморозвитку майбутніх рятувальників у галузі безпеки людини». Зроблено висновок, що «неперервний професійний саморозвиток майбутніх рятувальників у галузі безпеки людини» є свідомим, цілеспрямованим, складним та динамічним процесом. Як педагогічний феномен процес професійного саморозвитку зумовлює самозміну у векторах самовиховання, самоорганізації, самоосвіти, спонукаючи при цьому інтеграцію особистісного потенціалу на шляху досягнення компетентності та професіоналізму в сфері цивільного захисту. Наголошено на потребі неперервного саморозвитку майбутніх рятувальників, що полягає у постійному опануванні модерних знань, вмінь, навичок та технологій, зокрема у формуванні особистісних якостей компетентного фахівця галузі безпеки людини.