ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ СМІТТЄЗВАЛИЩ ТУРИСТИЧНО- РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

Король К.А. Екологічний моніторинг сміттєзвалищ туристично- рекреаційного комплексу Львівської області. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 101 — Екологія. — Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Львів, 2023. Дисертаційна робота присвячена екологічному моніторингу сміттєзвалищ туристично-рекреаційного комплексу Львівської області (Стрийського, Бориславського, Броницького) враховуючи специфіку туристичного регіону. У дисертації наведено класифікацію відходів, їхнє походження та властивості, аналізу для визначення оптимальних стратегій поводження з відходами в умовах туристичного регіону. Здійснено аналіз фізико-хімічних властивостей субстратів сміттєзвалищ, їхній вплив на довкілля Встановлено, що сміттєзвалища призводять до забруднення ґрунту, повітря та водойм. Досліджувані сміттєзвалища містять велику кількість харчових відходів та паперу, що свідчить про неефективну систему сортування та переробки відходів. Виявлено проблеми рециклінгу металевих відходів, скла, полімерів. У дослідженні доведено необхідність впровадження стратегій з управління відходами, спрямованих на зменшення кількості утворюваних відходів та їхню ефективну переробку. Покращення екологічної ситуації вимагає вдосконалення системи сортування та рециклінгу, підтримку свідомого споживання та впровадження інноваційних технологій управління відходами. Дисертація спрямована на внесення позитивного вкладу в розвиток екологічної свідомості та сталого туризму в регіоні, а також може слугувати основою для подальших досліджень об’єктів накопичення сміття в туристично- рекреаційних комплексах. Аналізуючи вмісту іонів важких металів в неорельєфі сміттєзвалищ була висока присутність на ділянці із західного боку Бориславського сміттєзвалища (найвищий): Fe (16,06-19,72 мг/кг), Cu (0,37-0,43 мг/кг), Сd (0,003-0,003 мг/кг). Там же вміст біогенних елементи наступний: Si (43-58,2 мг/кг), P (782,4-995,5 мг/кг), Ca (88,6-104,7 мг/кг), Mn (1,7-2,7 мг/кг). У субстраті дослідної ділянки східного боку Стрийського сміттєзвалища вміст хімічних елементів наступний: Fe (27,97-18,98 мг/кг), Ni (0,09-0,21 мг/кг), Zn (0,19-0,14 мг/кг), Pb (0,1-0,05 мг/кг), Al (2-1,6 мг/кг), P (718,1-652,5 мг/кг), Mn (3,5-2,5 мг/кг), Ga (0,01 мг/кг), La (0,04-0,02 мг/кг), Cr (0,013-0,009 мг/кг), Ge (0,214-0,551 мг/кг), Cd (0,02- 0,014 мг/кг), Nd (0,037-0,017 мг/кг), Th (0,016-0,009 мг/кг). Під час аналізу фізичних властивостей субстратів на глибині 5 см спостерігався найвищий рівень вологості (25%), причиною чого слугує вплив атмосферних опадів та висока вологоутримуюча здатність. У горизонті на глибині 10 см вологість зменшувалася, а у горизонті 15 см спостерігалась значна сухість ґрунту. Вищий був і рівень органічних речовин і мікроелементів (N, P, K). Зменшення концентрацій яких на глибині 10 та 15 см пов'язане з активністю мікроорганізмів та перебігом біологічних процесів. Інтенсивность росту і розвитку експериментаційних тест-культур, що свідчила про токсичність неорельєфу сміттєзвалищ. Найвища динаміка проростання спостерігалась у зразках із північних та південних ділянок. Найнижча динаміка росту і розвитку тест-культур фіксувалася на східних та західних ділянках, що пов’язано з вищим рівнем забруднення ґрунту. Висока температура на сміттєзвалищі сприяє інтенсифікації розкладу органіки, але водночас збільшує шкідливий вплив токсичних речовин. Усі три сміттєзвалища мають середні температури в діапазоні +24°C – +32°C. На Бориславському сміттєзвалищі, середня температура в межах +22°C – +28°C. На Стрийському сміттєзвалище дещо вища - від +24°C до +29°C. На Броницькому середня температура знаходилась у межах від +25°C до +32°C. Встановлено значне забруднення іонами важких металів (Pb, Cd, Cu, Сo) кореневих систем дерев досліджуваних сміттєзвалищ: іонами Pb - Acer negundo L., Populus nigra L, на південному боці - Fagus sylvatica L., Malus sylvestris Mill., західній стороні - Salix cinerea L., Carpinus betulus L., на північному боці - Malus sylvestris Mill, Prunus spinosa L., в центральній частині - Populus nigra L., Salix alba L. Вміст іонів Cd перевищує нормативи з південного боку у Fagus sylvatica L., Malus sylvestris Mill., з західного боку в Carpinus betulus L., в центральній частині - Salix alba L., з південної сторони - Malus sylvestris Mill., з східної сторони у Acer negundo L., Populus nigra L. Вміст іонів Co перевищував норматив з західного боку у Salix cinerea L., з західного боку у Carpinus betulus L., з південного боку у Malus sylvestris Mill., з східного боку у Populus nigra L. Рослини на сміттєзвалищах проявляють фізіологічну стійкість до умов середовища, зокрема, вони більш адаптовані до впливу токсичних речовин, високих концентрацій розчинених солей. Це впливає на їхні біометричні параметри. Висота рослин на Броницькому сміттєзвалищі була меншою в 2 рази, порівняно з контрольною групою. Ділянки, які були під прямими сонячним випромінюваннями, мали вищі значення росту рослин, швидкості фотосинтезу та розвитку кореневої системи порівняно з іншими ділянками, які були піддані впливу фотолізу. Ділянки, які були притінені вищою рослинністю проявляли нижчі значення фізіологічних показників. Аналіз наявного на час дослідження рослинного покриву сміттєзвалища, показав диференціацію показників коефіцієнтів фітомеліоративної ефективності (KFM): ділянка №1 (західний бік) – 4,5; ділянка №2 (північний бік) – 4,0; ділянка №3 (східний бік) – 5,0; ділянка №4 (південний бік) – 5,5; ділянка №5 (центр) – 2,1 і ділянка №6 (контроль) – 6,55. Таким чином територія сміттєзвалища володіє фітомеліоративним потенціалом для проведення подальших рекультиваційних робіт з метою зниження негативного впливу на довкілля. Проаналізовані у лабораторних умовах фізико-хімічні показники снігу на сміттєзвалищах, свідчать про забруднення атмосферних опадів шкідливими полютантами. Звідси необхідним є прийняття заходів із забезпечення ефективного управління відходами та зменшення негативного впливу сміттєзвалищ на довкілля. Особливо це стосується територій із об’єктами туристично-рекреаційної інфраструктури.