Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми участі українців у глобальних військових конфліктах хх століття

Abstract

У статті розглядається теоретико-методологічна база дослід ження участі українців у глобальних військових конфліктах ХХ століття, зокрема у Першій та Другій світових війнах. Актуальність проблеми зумовлена як історичною віддаленістю цих подій, так і сучасними викликами, пов’язаними з триваючою війною України з російською федерацією. Підкреслюється, що героїзм і самопожертва українських військовослужбовців суттєво вплинули на хід бойових дій та мають велике значення для формування сучасних військових традицій і розвитку Збройних сил України. Автори акцентують на тому, що для дослідження військової проблематики ХХ ст. потрібна комплексна методологія, яка спирається на принципи об’єктивності, системності, всебічності й спадкоємності. Зазначено, що радянська наука залишалася в межах марксистсько-ленінської концепції війни, що обмежувало розвиток вітчизняної військово-історичної школи. Лише в умовах незалежної України з’явилася можливість формувати нові підходи, засновані на національних інтересах та об’єктивному аналізі джерел. У статті окреслюються основні напрями військово-історичних досліджень: історія воєн, будівництво збройних сил, військове мистецтво, озброєння і техніка, а також спеціальні дисципліни – історіографія, джерелознавство та військова статистика. Окрема увага приділяється понятійному апарату, зокрема категоріям «війна», «армія», «політика і війна», «військовий чинник», а також ролі українського питання у контексті світових конфліктів. Автори наголошують на важливості критичного підходу до джерел, уникненні заполітизованості та реконструкції реальної картини участі українців у бойових діях. У підсумку робиться висновок, що застосування сучасної методології дозволяє не лише глибше осмислити роль українців у глобальних війнах ХХ ст., а й відтворити процес становлення національних збройних формувань, простежити спадкоємність військових традицій і зрозуміти їхній вплив на сучасну українську державність. Таким чином, наукова розробка окреслює нові перспективи для подальших досліджень у сфері військової історії та сприяє формуванню цілісної картини історичного розвитку України у світовому контексті.