Вплив міжнародних організацій на соціальну стійкість вразливих груп населення в умовах війни в Україні

Abstract

У статті досліджується вплив міжнародних організацій на формування соціальної стійкості вразливих груп населення в Україні в умовах повномасштабної війни. Автор обґрунтовує, що вразливі групи − це категорії громадян, життєстійкість яких суттєво знижується через поєднання соціальних, економічних, демографічних, психологічних та безпекових чинників, що підвищує ризик соціальної дезадаптації та обмежує доступ до базових ресурсів і соціальних послуг. У контексті воєнного конфлікту до таких груп належать внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, діти, люди з інвалідністю, жінки, малозабезпечені сім’ї та інші категорії населення. Проведено аналіз трансформації функцій міжнародних організацій на різних фазах війни: від екстреного гуманітарного реагування (надання продуктів, медикаментів, житла) до стабілізаційної та відновної діяльності (розвиток соціальних послуг, підтримка економічної самостійності, психологічна допомога). Встановлено, що діяльність міжнародних організацій не лише задовольняє нагальні потреби населення, а й сприяє довгостроковій соціальній стійкості, інтеграції в громаду, економічній самодостатності та розвитку інституційної спроможності держави. Висвітлено основні напрями діяльності міжнародних організацій, зокрема: координацію соціальних програм, надання фінансової та технічної допомоги, адвокацію соціальних прав, моніторинг прав людини, розвиток соціальних послуг та підтримку професійної інтеграції ветеранів і внутріш ньо переміщених осіб. Окремо аналізуються проблеми ефективності програм, включно з нерівномірним територіальним розподілом допомоги, бюрократичними бар’єрами та обмеженою довгостроковою підтримкою економічних ініціатив. Наукова новизна полягає у систематизації трансформації функцій міжнародних організацій у воєнний період, уточненні поняття довгострокової соціальної стійкості вразливих груп та обґрунтуванні ролі міжнародних організацій як системних партнерів держави у сфері соціального захисту. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів для підвищення ефективності програм соціальної підтримки, планування державної політики та досконалення механізмів співпраці з міжнародними організаціями.