Удосконалення захисту об’єктів енергетичної інфраструктури України в умовах воєнного стану

Abstract

У статті розглядається важливе питання забезпечення стійкості та захисту енергетичної інфраструктури України в умовах воєнного стану, особливо в умовах повномасштабної військової агресії з боку країни-агресора. Енергетичний сектор визначений як основна ціль ворожих атак, спрямованих на дестабілізацію національної економіки, оборонного потенціалу та соціального забезпечення. У дослідженні надано комплексний аналіз стану безпеки енергетичної системи України, підкреслюючи багатовимірний характер сучасних загроз. До них належать пряме фізичне руйнування за допомогою ракетних і дронових ударів, виникнення масштабних пожеж на маслонаповненому обладнанні, масштабні кібератаки на системи управління та гібридні методи дестабілізації. Методологія дослідження передбачає комплексний підхід, що поєднує статистичний аналіз динаміки атак, порівняльний аналіз типів загроз та концептуальне моделювання. Автори проаналізували статистичні дані про втрати інфраструктури за період 2022-2025 років. Дослідження виявляє зміну тактикиагресора: від націлювання на теплові електростанції у 2022 році до зосередження уваги на мережах розподілу та передачі електроенергії у 2024-2025 роках. Зазначається, що прямі втрати енергетичного сектору досягли критичного рівня, який оцінюється в мільярди доларів, що вимагає негайних стратегічних контрзаходів у сфері цивільного захисту. Ключовим теоретичним внеском статті є розробка та наукове обґрунтування ієрархічної трирівневої моделі управління безпекою, заснованої на принципі «світлофорної індикації». Ця модель дозволяє застосовувати диференційовані протоколи реагування залежно від рівня загрози для оптимізації роботи підрозділів ДСНС України. «Зелений рівень» (нормальний режим) відповідає стану гомеостазу системи, коли загрози відсутні або знаходяться в прийнятних межах, і фокусується на моніторингу. «Жовтий рівень» (режим готовності) ініціюється після отримання перевіреної інформації про потенційну ескалацію (наприклад, кіберзагрози, метеорологічні аномалії або військові маневри). «Червоний рівень» (кризовий режим) вводиться після інциденту для локалізації збитків, ліквідації пожеж, запобігання системному колапсу та забезпечення виживання життєво важливих функцій. У статті аргументовано, що для забезпечення довгострокової стійкості необхідний перехідвід вразливої централізованої архітектури радянської епохи до гнучкої децентралізованої мережі. Пропонований комплекс заходів включає будівництво підземних сховищ енергоресурсів, облаштування сучасних систем автоматичного пожежогасіння, розгортання автономних систем електропостачання (мікромереж) та конвергенцію фізичного захисту (інженерні бар’єри, протидронові сітки) з інтегрованою кіберзахистом інформаційних систем. Впровадження цих заходів має на меті мінімізувати час реагування на надзвичайні ситуаціїта зберегти системи життєзабезпечення цивільного населення під час військових дій.