Використання плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж у світлі положень стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі

Abstract

Проблема. Прийнята 2001 року Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі вста- новила низку обмежень щодо виробництва і використання численних хімічних речовин, перелік яких розширюється за ступенем внесення змін до неї. До таких речовин належать і численні фторорганічні сполуки, у тому числі частина фторвмісних речовин, використовуваних у рецептурах плівкоутворю- вальних піноутворювачів для гасіння пожеж. Водночас обмеження або заборони щодо їх використання можуть призвести до зниження рівня протипожежного захисту об’єктів з наявністю горючих рідин. Мета. Метою роботи було визначення кола задач, розв’язання яких забезпечить виконання вимог Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі без зниження рівня протипожежного захисту об’єктів стаціонарними системами пінного пожежогасіння. Методи дослідження. Теоретичні дослідження. Аналізуванню піддавали інформацію щодо токсич- ності фторвмісних та кремнійорганічних ПАР, а також піноутворювачів, їх біологічного розкладання, технологій знешкодження таких речовин та їх видалення з природних середовищ і переходу на безпеч- ніші для довкілля плівкоутворювальні піноутворювачі, подану в наукових публікаціях і нормативних документах. Основні результати дослідження. Встановлено, що нині плівкоутворювальні піноутворювачі неза- мінні в системах пожежогасіння «підшаровим» способом. З’ясовано, що наявні і потенційні альтер- нативи плівкоутворювальним піноутворювачам, що не містять фторорганічних сполук, придатні для використання в інших випадках, можуть бути не менш токсичними і такими, які повільно розклада- ються в природних умовах. Виявлено перспективні технології вилучення фторвмісних складників піноутворювачів, що потрапили в природні екосистеми, та їх знешкодження. Обґрунтовано можливість розроблення рецептур плівкоутворювальних піноутворювачів з прийнятними показниками токсичності і здатності до біологічного розкладання. Висновки. За результатами проведених досліджень показано, що плівкоутворювальні піноутворю- вачі є найефективнішими засобами гасіння неполярних горючих рідин, а можливість реалізації техно- логії пожежогасіння «підшаровим» способом без їх використання досі не підтверджено. З’ясовано, що показники токсичності і здатності до біологічного розкладання різноманітних фторвмісних хімічних речовин, а також піноутворювачів, в яких вони використовуються, можуть значною мірою різнитися. За результатами проведених аналітичних досліджень виявлено, що швидкість руйнування таких речо- вин в природних екосистемах суттєво залежить від виду і низки характеристик останніх, а піноутво- рювачі, що не містять фторорганічних речовин, можуть не бути безпечнішими для довкілля. Також з’ясовано, що у світі розроблено технології ефективного знешкодження залишків плівкоутворюваль- них піноутворювачів, що потрапили в об’єкти довкілля, та обґрунтовано можливість виконання вимог Стокгольмської конвенції без відмови від плівкоутворювальних піноутворювачів для гасіння пожеж.