Програмна реалізація алгоритмів приховування інформації методами довільного інтервалу

Abstract

На сучасному етапі розвитку інформаційних систем і технологій, глобальних комп’ютерних систем і за-собів мультимедіа як ніколи гостро стоїть питання забезпечення надійності, безпеки зберігання цифрових даних та передачі їх відкритими каналами інформаційних комунікацій.Один із найбільш перспективних і затребуваних на сьогодні підходів до розв’язання цієї проблеми ба-зується на застосуванні методів комп’ютерної стеганографії.Метою статті є систематизувати відомості щодо методів текстової стеганографії, а саме методів довіль-ного інтервалу, здійснити порівняльний їх аналіз за пропускною здатністю.Методи дослідження –методи текстової стеганографії: метод подвійних пропусків між словами, метод зміни коду пропуску, метод зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків, метод зміни кількості пропусків між словами вирівняного за шириною тексту.Методи довільного інтервалу використовують для приховування даних вільне місце у тексті. Вони опе-рують інтервалами між реченнями, пропусками в кінці текстових рядків, інтервалами між словами у тексті, у тому числі, вирівняному за шириною, маніпулюють символами пропуску, що мають різні ASCII-коди. Їх вико-ристовують для організації прихованого передавання конфіденційної інформації відкритими каналами зв’язку.У статті на основі розроблених у середовищі комп’ютерної алгебри MathCADпрограмних комплексів, покроково відстежено стеганографічні перетворення, що відповідають алгоритмам методів.Вивчено питання пропускної здатності побудованих стеганосистем.Пропускна здатність –це максимальний обсяг додаткової інформації, що може бути вбудований в один елемент (символ) текстового контейнера. Так, пропускна здатність методу подвійних пропусків між словами та методу зміни коду пропуску у випадку українськомовного текстового контейнера –1,75%. Метод зміни кіль-кості пропусків між словами вирівняного за шириною тексту має нижчу пропускну здатність –0,4 %. Про-пускна здатність методу зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків залежить від різниці між кількістю символів у найдовшому рядку та усіма іншими рядками.У статті також вказано на переваги і недоліки кожного методу.Висновки. Методи довільного інтервалу є ефективними за умови, що текст представлено у форматі ASCII. Загалом, текстові файли є “незручними” контейнерами. Їм бракує надлишковості у порівняні, напри-клад, з графічними чи аудіофайлами.Для таких методів довільного інтервалу як метод зміни коду пропуску, метод зміни кількості пропусків у кінці текстових рядків характерним є те, що приховані дані неможливо отримати з твердої копії текстового файлу.Незважаючи на недоліки, методи довільного інтервалу мають підстави бути застосованими через розповсюдженість файлів текстового формату. Користувачі комп’ютерних мереж постійно обмінюються тек-стовими повідомленнями. Це є звичною повсякденною справою, тому текстові файли, навіть такі, що містять приховану конфіденційну інформацію, не мали би викликати зайву цікавість у сторонніх осіб.