ДОСЛІДЖЕННЯ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СПЕЦІАЛЬНОГО ПОЖЕЖНОГО СТВОЛА ДЛЯ ГАСІННЯ ПІДЗЕМНИХ ПОЖЕЖ В ЕКОСИСТЕМАХ ТОРФ-ЛІС

Abstract

Одним із перспективних методів гасіння вогню є гасіння водою або розчинами вогнегасних речовин. Цей метод є актуальний для гасіння підземних пожеж в екосистемах торф-ліс, зокрема підстилки та торфу. Для цього було розроблено спеціальний пожежний ствол для гасіння підземних пожеж із застосуванням водяних вогнегасних речовин з додаванням поверхнево активних речовин. В роботі встановлено тактико-технічні характеристики спеціального пожежного ствола для гасіння підземних пожеж та розроблено спосіб їх гасіння вогнегасними речовинами з використанням поверхнево-активних речовин. Розроблений спеціальний пожежний ствол оснащений шнековими лопатями, які виконують цілий ряд функцій: розрізають тверді включення при заглибленні, ствола, утримують ствол у торф’яних шарах, відкривають вільні канали для виведення надлишків води на поверхню без розмивання ґрунту. На основі проведених досліджень можна підібрати оптимальні параметри тиску та витрати рідини для конкретних умов гасіння торфу та підстилки в екосистемі торф-ліс. Крім того, необхідно зазначити, що розроблений спеціальний пожежний ствол має більшу у понад 3 рази витрату вогнегасної речовини ніж існуючі аналоги на теперішній час, такі як ТС-1, ТС-2, СПТ-70. Це дозволяє припустити, що на практиці таких стволів знадобиться менше, а ефективність гасіння їх буде вищою. В якості вогнегасної речовини рекомендується використовувати не воду, а водні розчини піноутворювачів Барс S-1, Барс S-1m в яких містяться поверхнево-активні речовини, що знижують поверхневий натяг води і підвищують змочувальну здатність підстилки, торфу та є одним з найбільш ефективних способів боротьби з торф’яними пожежами. Визначено витрати рідини спеціального пожежного ствола для гасіння підземних пожеж в екосистемах торф-ліс при тисках 0,4 та 0,7 МПа, які відповідно становлять 13,24 та 15,98 л/с. Розраховано витрати рідини при 0,5 та 0,6 МПа, які відповідно становлять 14,26 та 15,40 л/с. На підставі експериментальних та розрахункових даних встановлено, що зростання витрати рідини за тисків 0,4 – 0,6 МПа відбувається практично рівномірно, а в діапазоні 0,6 – 0,7 МПа суттєво сповільнюється.