Системний підхід у проєктуванні системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії

Abstract

Стаття присвячена проблемі готовності майбутнього фахівця до здійснення професійної взає- модії. Наголошено на тому, що взаємодія виступає і процесом, і результатом. Завдяки аналізу науко- вої психолого-педагогічної та філософської літератури доведено, що явище професійної взаємодії не досліджувалось у сфері вищої військової освіти. Розкрито сутність системного теоретико-методологічного підходу. Зокрема, зазначено, що системний підхід дає змогу сформувати системне бачення об’єктивної дійсності, у якій кожен об’єкт уже є системою. Перевагами системного підходу є такі: широта пізнання у вивченні системи підго- товки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії дає змогу визначати синергетичні властивості цієї системи; декомпозиція системи з метою визначення ключового першоелементу сис- теми підготовки; побудова алгоритму інтерпретації та обґрунтування змісту, характеру, досто- вірних зв’язків у системі з метою виявлення нових механізмів результативного її (системи) функціо- нування; забезпечення тісного зв’язку з іншими теоретико-методологічними підходами і створення інтегративного способу використання відповідних наукових підходів. Завдяки аналізу наукових праць фахівців прикордонного відомства та використанню системного підходу побудовано систему підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до здійснення професійної взаємодії. Подано та розкрито зміст основних елементів такої системи (педагогічні умови, суб’єкти та об’єкти тощо). Схарактеризовано вертикальну та горизонтальну структури згаданої системи. Перераховано важливі характеристики системи підготовки офіцерів-прикордонників до професійної взаємодії: контроль і пропуск транспортних засобів та осіб; інженерно-технічне оснащення кордону, організація та здійснення прикордонного контролю; припинення незаконного переміщення транспортних засобів та осіб через державний кордон; узгодженість діяльності з військовими формуваннями та правоохоронними інституціями щодо захисту кордону; здійснення оперативно-озвідувальної діяльності; реалізація інформаційно-аналітичних і пошуково-розшукових процедур щодо забезпечення цілісності кордонів держави; участь у протидії злочинним утворенням різного виду.