Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/8052
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorПопович, Василь Васильович-
dc.contributor.authorСтокалюк Олег Володимирович-
dc.contributor.authorПіндер Володимир Федорович-
dc.contributor.authorБосак Павло Володимирович-
dc.date.accessioned2021-03-26T14:19:09Z-
dc.date.available2021-03-26T14:19:09Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://sci.ldubgd.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/8052-
dc.description.abstractЕкологічна небезпека шахтних породних відвалів в умовах урбанізованого середовища є високою. Для її оцінювання у кожному конкретному випадку потрібно проводити екологічний моніторинг для розроблення природоохоронних заходів з мінімізації негативних їх чинників. Наголошено на чинниках, які призводять до самозаймання вугільних відвалів, та на під- ставі наукових джерел детально описано хімізм досліджуваних процесів. Окиснення і горіння породних відвалів супрово- джується значним виділенням водяної пари, яка є мінералоутворюючим середовищем для більшої частини мінералів: суль- фатів, гідрокарбонатів, карбонатів, фосфатів, арсенатів. Окрім цього, внаслідок окиснення виділяється вуглекислота, нітро- ген оксид (IV), який з водою утворює нітратну кислоту. У разі нестачі кисню в осередках горіння в парогазових викидах міститися сірководень, вуглеводні, амоніак, оксид карбону (II). Акцентовано увагу на тому, що важливе значення в проце- сах окиснення належить сірці. Окиснення вугілля посилюється на дрібних частинках, через збільшення площі поверхні, що доступна для окиснення. Висвітлено, що найнадійнішим способом захисту від самозаймання вугільних відвалів є створення на їх поверхні рослинного покриву. Процес формування рослинного покриву є дуже важливим, адже при цьому відбу- вається як накопичення важких металів у рослинах, так і зв'язування субстрату їхніми коренями й кореневищами, що змен- шує процес вивітрювання та вимивання породи, яка містить велику кількість важких металів. Встановлено показники тем- ператури займання та самозаймання зразків деревних порід відвалів вугільних шахт згідно з ДСТУ8829:2019. Дослідження показників займання та самозаймання твердих речовин і матеріалів здійснювали у весняний та літній періоди. Досліджува- ними об'єктами були проби листя та деревина з терикону шахти Нововолинського гірничопромислового району (Волинська область, м. Нововолинськ). Встановлено, що для сосни звичайної температура займання становить: +225 °C, а самозаймання +475 °C. Температура займання берези повислої +260 °C, дуба звичайного +275 °C, козячої верби +280 °C, температура са- мозаймання – берези повислої +470 °C, дуба звичайного +475 °C, верби козячої +473 °C. Температура займання берези по- вислої, дуба звичайного, верби козячої ніж сосни звичайної робить їх перспективними породами дерев для запобігання са- мозайманню вугільних відвалів.en_US
dc.publisherНауковий вісник НЛТУ Україниen_US
dc.subjectекологічна безпека; екологічна небезпека; горіння; терикон; Нововолинський гірничопромисловий районen_US
dc.titleТЕМПЕРАТУРА ЗАЙМАННЯ ТА САМОЗАЙМАННЯ НАЙПОШИРЕНІШИХ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ТЕРИКОНІВen_US
Appears in Collections:2020

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
11.pdf480.18 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.