Екологічна безпека сільських територій поблизу українсько-польського кордону: компаративний аналіз

Abstract

Проведено компаративний аналіз екологічної безпеки сільських територій українсько-польського прикордоння. Вивчено основні статистичні показники, що характеризують природне навколишнє середовище по обидва боки українсько-польського кордону. Досліджено можливість використання однакових індикаторів стану екології сільських територій, що використовуються для потреб статистики в Україні та Польщі. Проаналізовано ступінь виконання положень "Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державаші-членами, з іншої сторони ” щодо уніфікації статистичних показників і встановлено, що вона не завершена. Показники використовувані для потреб статистики у Польщі (ЄС) і Україні суттєво відрізняються, що великою мірою перешкоджає проведенню повного порівняння стану навколишнього середовища і умов життя населення, які апріорі визначають якість життя, його тривалість, стан здо¬ров ’я жителів територій з обох боків кордону. Така ситуація ускладнює планування спільних українсько-польських заходів в усіх сферах, що охоплюються поняттям “екологічна безпека у транскордонному просторі Наголошено, що Україна брала на себе обов ’язок гармонізувати українську• статистичну систему з Європейською статистичною системою, а також підтримувати впровадження загальної системи управління якістю в усі процеси виробництва та поширення статистичної продукції, однак ця діяльність ведеться дуже повільними темпами. Розкрито, що у зє ‘язку з ситуацією, що склалась на співробітництві сторін в рамках Європейської статистичної системи, а саме Євростату як статистичного органу ЄЄ, у сфері статистики навколишньо¬го середовища залишається на низькому рівні. Доведено, що наявність великої кількості пунктів пропуску через кордон є додатко¬вими (порівняно з іншими територіями країн) осередками забруднення грунтів січьськогосподарського призначення: зростають викиди у атмосферне повітря та кількість твердих відходів, споживається бічьиіе води, відповідно збільшується кількість стіч¬них вод і навантаження на очисні споруди. При цьому існує постійна загроза транскордонного забруднення і аварій систем водо¬постачання, а отже, потрапляння викидів різного ступеню небезпеки, у водні та грунтові об ’єкти. Відзначена необхідність прове¬дення подальшого дослідження з вивчення структури сільськогосподарського виробництва українсько-польського прикордоння з акцентуванням уваги на органічному виробництві і споживанні