ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДАР В ТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ

Abstract

У статті здійснено аналіз концепту ДАР на матеріалі української, англійської та французької народної казки. Авторка виокремлює чотири види дару: батьківський дар, дар людини, дар надприродної істоти, дар-платня. Фреймова організація цього концепту реалізується через поєднання посесивного, предметного, та акціонального, таксономічного субфреймів. Таксономічний субфрейм ґрунтується на розподіленні ролей у процесі дарування, обміну чи купівлі-продажі: один учасник таких відносин є дарувальником, а інший отримуючим дарунок. Посесивний субфрейм моделюється через поєднання наступних слотів: дехто (дарувальник) володіє дечим; дехто (отримувач дарунку) не володіє дечим. Акціональний субфрейм відображає процедуру дарування або купівлі-продажу, причому дія відбувається з метою змінити статус того, хто отримує дар. Усі події відбуваються у межах дороги (слот там), субстантивні компоненти реалізуються через домени: суб’єкт дії (даруючий), суб’єкт дії (отримуючий дар), об’єкт дії (сам дар) – що й відповідає позиціям предметного субфрейму.

Концепт ДАР виконує ту ж саму функцію, що й концептосфера зустрічі: з отриманням дару актант набуває сили, нового статусу. ДАР – один з універсальних способів регулювати відносини всередині соціуму, між людиною та потойбічними силами і світом природи. Концептосфера казкового ДАРУ перетинається з концептосферою ЗУСТРІЧІ та статусом зустрічного, який зазвичай і є дарувальником. Одарювання приносить актанту певні матеріальні блага, іноді поради. Окрім того, до цієї концептосфери входить батьківський та материнський дар, який, як уже було сказано раніше, повинен приносити удачу та виступати зв’язковою ланкою героя з домом.