Please use this identifier to cite or link to this item: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9403
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКузик, Андрій Данилович-
dc.contributor.authorТоварянський, Володимир Ігорович-
dc.contributor.authorДрач, Костянтин Леонідович-
dc.date.accessioned2022-02-09T08:45:18Z-
dc.date.available2022-02-09T08:45:18Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationКузик, А.Д., Товарянський, В.І., Драч, К.Л. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХ. Пожежна безпека. 35. 2019. 35-40en_US
dc.identifier.urihttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9403-
dc.description.abstractПостановка проблеми. Пожежна небезпека трав’яних екосистем залежить від багатьох факторів, які зумов- люють відповідний стан горючого матеріалу та сприяють процесу горіння. Найважливішими показниками небезпеки є стан і вологість трав. Основними зовнішніми факторами впливу на виникнення та поширення пожеж у природних екосистемах є: температура та відносна вологість повітря, опади, швидкість вітру. Актуальним завданням є встанов- лення показників пожежної небезпеки, зокрема швидкості поширення пожеж трав’яних екосистем. Метою роботи є встановлення на основі аналізу факторів небезпеки та експериментальних досліджень особли- востей виникнення і поширення трав’яних пожеж в умовах лісостепу України. Методи дослідження. Дослідження проводили в лісостеповій зоні на території Вінницької обл. 01-03 листопа- да 2019 р. Ділянки вибирали довжиною 10 м і шириною 3 м з урахуванням вітру, напрям якого був вздовж ділянки. Під час проведення досліджень швидкість вітру становила від 0 до 10 м/с, температура повітря змінювалася вдень від 7 до 14С, а вночі від –3 до 12С, а відносна вологість від 52 до 69% вдень і вночі від 72 до 84%. Вологість трави в денний час становила 20-22%, а у нічний – 27-30%. Пожежне навантаження на ділянках становило 4-5 т/га. Основні результати дослідження. Горіння з 19 год вечора до 10 год ранку переважно не відбувалося. Це пояс- нюємо тим, що трав’яний покрив протягом ночі збільшив вміст вологи у зв’язку із збільшенням відносної вологості та зниженням температури повітря. А вдень після 10 год за ясних умов та наявності вітру вологість трав зменшува- лася, що сприяло їх займанню та поширенню вогню. Проте за відсутності вітру поширення вогню не відбувалося. Швидкість поширення вогню залежала від швидкості вітру та висоти трав і становила: для трав висотою 40 см – від 2,5 м/хв для швидкості вітру 1-2 м/с до 3,5 м/хв для швидкості вітру 6-8 м/с; висотою 60 см – від 3,1 м/хв для швидкості вітру 1-2 м/с до 12,5 м/хв для швидкості вітру 6-8 м/с. Висновки. Швидкість поширення горіння в трав’яних екосистемах залежить від температури і відносної воло- гості повітря, швидкості вітру, вологості трав, висоти та просторового розміщення. У нічний час висока вологість трав, зумовлена високою відносною вологістю та низькою температурою повітря, утруднює займання і горіння, проте за наявності декількох джерел займання достатньої енергії поширення пожежі може відбуватися за наявності вітру.en_US
dc.language.isouaen_US
dc.publisherЛДУ БЖЛen_US
dc.relation.ispartofseries35;-
dc.titleЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХen_US
dc.typeArticleen_US
Appears in Collections:2019

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
1678-Текст статті-5879-1-10-20200226.pdf1.25 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.