<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Collection:</title>
  <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10312" />
  <subtitle />
  <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10312</id>
  <updated>2026-04-08T09:28:19Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T09:28:19Z</dc:date>
  <entry>
    <title>УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ У ПРОЕКТАХ РОЗВИТКУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/8337" />
    <author>
      <name>Босак, Павло Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стокалюк, Олег Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Корольова, Олена Григорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Попович, Василь Васильович</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/8337</id>
    <updated>2021-05-18T11:31:52Z</updated>
    <published>2020-12-25T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ У ПРОЕКТАХ РОЗВИТКУ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ
Authors: Босак, Павло Володимирович; Стокалюк, Олег Володимирович; Корольова, Олена Григорівна; Попович, Василь Васильович
Abstract: На території промислових регіонів України структура природокористування формувалася протягом тривалого періоду без урахування об'єктивних законів розвитку та відновлення природно-ресурсних комплексів і екосистем. Усі природні екосистеми (атмосфера, гідросфера, літосфера і біосфера) зазнали потужного антропогенного тиску. Хімічне, радіоактивне та інше забруднення природного довкілля викликає різноманітні, нерідко невиліковні захворювання, незворотні зміни в генетичній структурі клітин, що веде до зростання народжуваності неповноцінного покоління. Особливе місце у цьому контексті посідає екологічна безпека в гірничопромислових комплексах. Гірничопромислові комплекси технологічно взаємопов’язані з процесами впливу людини на довкілля з метою забезпечення сировинними та енергетичними ресурсами різних сфер господарської діяльності. У широкому плані під ресурсом слід розуміти як джерела отримання речовини, так і простір – середовище їх розміщення і життєдіяльності.</summary>
    <dc:date>2020-12-25T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Температура займання та самозаймання найпоширеніших деревних порід териконів</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/7506" />
    <author>
      <name>Босак, Павло Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Попович, Василь Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Піндер, Володимир Федорович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стокалюк, Олег Володимирович</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/7506</id>
    <updated>2020-12-18T12:01:29Z</updated>
    <published>2020-12-15T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Температура займання та самозаймання найпоширеніших деревних порід териконів
Authors: Босак, Павло Володимирович; Попович, Василь Васильович; Піндер, Володимир Федорович; Стокалюк, Олег Володимирович
Abstract: Екологічна небезпека шахтних породних відвалів в умовах урбанізованого середовища є високою. Для її оцінювання у&#xD;
кожному конкретному випадку потрібно проводити екологічний моніторинг для розроблення природоохоронних заходів з&#xD;
мінімізації негативних їх чинників. Наголошено на чинниках, які призводять до самозаймання вугільних відвалів, та на підставі наукових джерел детально описано хімізм досліджуваних процесів. Окиснення і горіння породних відвалів супроводжується значним виділенням водяної пари, яка є мінералоутворюючим середовищем для більшої частини мінералів: сульфатів, гідрокарбонатів, карбонатів, фосфатів, арсенатів. Окрім цього, внаслідок окиснення виділяється вуглекислота, нітроген оксид (IV), який з водою утворює нітратну кислоту/</summary>
    <dc:date>2020-12-15T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ТЕРИКОНІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/7102" />
    <author>
      <name>Босак, Павло Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Попович, Василь Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стокалюк, Олег Володимирович</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/7102</id>
    <updated>2020-10-19T11:52:33Z</updated>
    <published>2020-02-13T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ТЕРИКОНІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ
Authors: Босак, Павло Володимирович; Попович, Василь Васильович; Стокалюк, Олег Володимирович</summary>
    <dc:date>2020-02-13T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

