https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13164 2026-04-15T22:38:16Z 2026-04-15T22:38:16Z Ботвин, Тетяна Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11025 2021-05-06T00:25:16Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЇ СТРАХУ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ БІБЛІЇ Authors: Ботвин, Тетяна Михайлівна Abstract: The article is devoted to the study of emotions of fear in the biblical text. The structure analysis of the emotion of fear in the biblical text in profane and sacred images is made. The emotion of fear in biblical discourse in profane expression is outlined on the basis of the method of dictionary definition, etymological, contextual and conceptual analyzes, complex approach, as well as taking into account psychological characteristics the emotion of fear (source of emotion, intensity of emotion, physiological manifestation). The emotion of fear in biblical discourse in profane expression is outlined on the basis of the method of dictionary definition, etymological, contextual and conceptual analyzes, complex approach, as well as taking into account psychological characteristics the emotion of fear (source of emotion, intensity of emotion, physiological manifestation). The emotion of fear in the sacral manifestation (the fear of God) with the support of the divine nature of this phenomenon, which goes beyond psychological understanding of the phenomenon under study, is traced. The fear of God in the Bible should be seen as an awe that has three levels of manifestation: initial: arises as gratitude to God for forgiven sins that leads a person to reverence before the Lord and helps to embark on the path of salvation of one’s soul. A higher level is the sense of awe that a person has when he stands before God and is ready to obey Him in everything. An even higher degree of reverence is the concept of absolute service to God when there is no fear but only love. The language of the source clearly distinguishes the concept of fear of the natural and the supernatural, whose linguistic signs are separate tokens, whereas in the Ukrainian language (as well as in Ukrainian translations) the expression of these meanings occurs with the help of lexemes fear, godfearing, devout, be afraid of, respect that does not correlate with the original source Description: Статтю присвячено дослідженню емоції страху у біблійному тексті, зроблено аналіз структури емоції страх у профанному та сакральному виявах. Окреслено емоцію страху у біблійному дискурсі у профанному вияві на основі методу словникової дефініції, етимологічного, контекстуального та концептуального аналізів, комплексного підходу, а також із урахуванням психологічних характеристик емоції страху (джерела виникнення, інтенсивності, фізіологічних виявів, внутрішнього змісту). Простежено емоцію страху у сакральному вияві (страху перед Богом) із опертям на божественну природу цього явища, яке виходить за межі психологічного розуміння досліджуваного феномену. Страх перед Богом у Біблії варто розглядати як благоговіння, яке має три рівні вияву: початковий, що виникає як дяка Богові за прощені гріхи, приводить людину до благоговіння перед Господом і допомагає стати на шлях спасіння власної душі. Більш високий рівень – це почуття благоговіння, яке виникає у людини, коли вона стоїть перед Богом і готова покорятися Йому в усьому. Найвищий ступінь благоговіння – це концепція абсолютного служіння Богові, коли немає страху, а є лише любов. У мові-джерелі чітко розмежовується поняття страху природного та надприродного, мовними знаками яких є окремі лексеми, натомість в українській мові (як і в українських перекладах Святого Письма) ці значення виражаються за допомогою лексем страх, богобійний, побожний, боятися, шанувати, що не корелюється із першоджерелом.

2021-01-01T00:00:00Z Ботвин, Тетяна Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11024 2021-05-06T00:20:52Z 2021-01-01T00:00:00Z

Title: СЕМАНТИЧНИЙ ОБШИР ЛЕКСЕМ ДОБРО, ДОБРИЙ: СЛОВНИКОВО-ДІАХРОННИЙ АСПЕКТ Authors: Ботвин, Тетяна Михайлівна Abstract: The authors have offered an overview of different approaches to the study of the considered units: conceptual and system-structural ones within the binary opposition or the unilateral one. It has been clarified that the valuesemantic space of the lexeme dobro in the ancient Ukrainian language is formed around the sense core created by the senses of the lexemes DOBRO, DOBRYI. The authors have established that the semantic structure of the analysed words has undergone certain changes during the historical development of the language: some meanings appear, while others disappear. The nuclear zone of the analysed sense sphere is formed by the meanings of the key lexemes DOBRO and DOBRYI. This view is confirmed by etymologists: as a rule, they place an adjective at the beginning of the etymological nest. In favour of this statement there is the view of language historians which says that historically the derivation went in the direction of ‘DOBRYI’ (in any sense of the word) > ‘DOBRO’. It has been found out that in ancient Ukrainian texts the lexeme DOBRO preserves descriptive and evaluative etymological meanings of the IndoEuropean root *dhabh- and the Slavic root *добрЬ-. It has been determined that for the Middle Ukrainian period the main meaning of the named lexeme displaces the primary utilitarian meaning of this symbolic formation and transfers it to the perinuclear zone, still maintaining the connection with the Indo-European root (its meaning); the 16th – half of the 17th centuries are characterised by the development of generally evaluative meanings of the lexeme DOBRYI. It has been proved that the 17th–19th centuries are characterised by strongly pronounced anthropocentrism in language and culture, dobro is largely correlated with man, as evidenced by both nuclear and perinuclear meanings, many of which resulted from borrowing new words from European languages. In general, dobro in the 20th century is associated with all the positive things in the world, with compassion, sensitivity, honesty, willingness to help people. A good person is good not only to someone, but also to themselves; good is not only an intention or a desire, but also an action, a deed as demonstrated by the semantic structure of the researched words. Description: Статтю присвячено дослідженню лексем ДОБРО, ДОБРИЙ у словниково-діахронному аспекті, у мовній семантиці яких відображені уявленння про духовні константи буття людини. Запропоновано огляд різних підходів до вивчення аналізованих одиниць: концептуального та системно-структурного у межах бінарної опозиції чи унілатеральної. Установлено, що семантична структура цих слів протягом історичного розвитку мови зазнає певних змін: одні значення з’являються, інші – зникають. Ядерну зону семантичного простору експлікують і лексема ДОБРО, і лексема ДОБРИЙ, а не тільки перше знакове утворення. Цей погляд поділяють етимологи: як правило, на початок етимологічного гнізда вони поміщають саме прикметник. На користь цього твердження є й погляд істориків мови про те, що історично деривація йшла в напрямку ‘добрий’ (у будь-яких сенсах цього слова) > ‘добро’. Зазначено, що в давньоукраїнських текстах лексема ДОБРО зберігає дескриптивні і оцінні етимологічні смисли індоєвропейського кореня *dhabh- і слов’янського кореня *добрЬ-. Зауважено, що для середньоукраїнського періоду основне значення названої лексеми витісняє первинне утилітарне значення цього знакового утворення й переносить його в навколоядерну зону, все ще зберігаючи зв’язок з індоєвропейським коренем (його значенням); для XVI – половини XVII століття характерним є розвиток загальнооцінних значень лексеми ДОБРИЙ. Підтверджено, що XVIII–XIX століття характеризуються яскраво вираженим антропоцентризмом в мові і культурі, добро більшою мірою співвідноситься з людиною, про що свідчать як ядерні, так і навколоядерні смисли, багато з яких виникли в результаті запозичень нових слів з європейських мов. У цілому добро в XX столітті пов’язане з усім позитивним у світі, співчуттям, чуйністю, чесністю, готовністю допомогти людям. Доброю є людина не тільки до когось, але й сама собою; добро – не тіль

2021-01-01T00:00:00Z Ботвин, Тетяна Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11022 2021-05-06T00:06:13Z 2019-01-01T00:00:00Z

Title: Назви хвороб в українських перекладах Біблії ХIХ–ХХ століть: лінгвокультурологічний аспект Authors: Ботвин, Тетяна Михайлівна Abstract: The article deals with the research of the thematic group “names of diseases” in the Ukrainian translations of the Bible of the nineteenth and twentieth centuries (by P. Morachevskyi, P. Kulish–I. Puliuy–I. Nechuy–Levytskyi, I. Ohiyenko, I. Khomenko, R. Turkoniak). The author has studied in a comparative aspect semantic, stylistic and cultural peculiarities of these names, which show their unsteadiness in the Ukrainian language of the nineteenth and twentieth centuries; and the synonymic (quasi-synonymic) rows and their not always accurate reproduction in biblical texts confirm this. The following names of diseases have been analysed: tuberculosis, dropsy, fever, inflammation, frenzy, relaxation, madness, sleepwalking, bleeding, epidemic diseases, lichen, leprosy, pestilence, plague, scabies, paralysis, gangrene Description: Стаття присвячена дослідженню тематичної групи “назви хвороб” в українських перекладах Біблії ХIХ – ХХ століть (П. Морачевського, П. Куліша–І. Пулюя–І. Нечуя Левицького, І. Огієнка, І. Хоменка, Р. Турконяка). Розглянуто в зіставному аспекті семантичні, стилістичні, культурологічні особливості цих назв, які свідчать про їхню неусталеність в українській мові ХІХ – ХХ століття, підтвердженям цього є синонімійні (квазісинонімійні) ряди і не завжди точне відтворення їх у біблійних текстах. Проаналізовано такі назви хвороб: сухоти, водянка, пропасниця, запалення, гарячка, біснуватість, розслабленість, божевільність, лунатизм, кровотіч, помір, лишай, проказа, моровиця, чума, короста, розслабленість (параліч), гангрена

2019-01-01T00:00:00Z Ботвин, Тетяна Михайлівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/11021 2021-05-06T00:02:22Z 2018-01-01T00:00:00Z

Title: Назви родів занять в українських перекладах Біблії ХIХ–ХХ століть: семантико-культурологічний аспект Authors: Ботвин, Тетяна Михайлівна Abstract: The semantic analysis of the thematic group «the names of occupations» in the Ukrainian translations of the Bible of the nineteenth and twentieth centuries (P. Morachevsky; P. Kulish, I. Puluj, I. Nechuy-Levytsky; I. Ogienko; I. Khomenko; R. Turkonyaka) traces their culturological component. The selected thematic group we have come across in the Bible includes: worker, reaper, shepherd, cattle breeder, guard, keeper, judge, supervisor, carpenter, bricklayer, stonemason, woodcutter, artist, stone builder, servant, slave etc.). The subject group considered in the Ukrainian translations of the Bible is not entirely upright. We observe synonymous rows in relation to the designation of separate classes of occupations, in particular sheep breeding: shepherd, cattle breeder, herdsman, supervisor, keeper, of which some are conditioned by the time frame (like shepherd), while the others are guardians. Besides, among other names of genera classes are characterized by synonymic relations: mason – stone cutter – stone builder; carpenter – woodcutter ‒ wood craftsman; slave ‒ bondsman – captive reflecting the creative search for the authors of the translation and the process of valuing the lexical system of the Ukrainian literary language. Description: У статті здійснено семантичний аналіз тематичної групи «назви родів занять» в українських перекладах Біблії ХIХ–ХХ століть (П. Морачевського, П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левицького, І. Огієнка, І. Хоменка, Р. Турконяка), простежено їхній культурологічний складник.

2018-01-01T00:00:00Z