https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14585 2026-04-07T10:36:30Z 2026-04-07T10:36:30Z Лазаренко, Олександр Пазен, Олег Бойчук, Богдан Степаняк, Юрій https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15226 2024-12-16T11:59:30Z 2024-12-13T00:00:00Z

Title: МОДЕЛЮВАННЯ НАГРІВАННЯ АРТЕЛЕРІЙСЬКИХ СНАРЯДІВ ЗА УМОВ ПОЖЕЖІ Authors: Лазаренко, Олександр; Пазен, Олег; Бойчук, Богдан; Степаняк, Юрій

2024-12-13T00:00:00Z Лазаренко, Олександр Пазен, Олег Дзюба, Лідія https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15225 2024-12-16T11:57:59Z 0024-12-13T00:00:00Z

Title: РОЗРОБКА МАТРИЦІ ОЦІНКИ РИЗИКУ ЗАГОРАННЯ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ Authors: Лазаренко, Олександр; Пазен, Олег; Дзюба, Лідія

0024-12-13T00:00:00Z Лазаренко, Олександр Пазен, Олег https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/15224 2024-12-16T11:45:07Z 0024-12-10T00:00:00Z

Title: ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРОГРІВУ МОДУЛЯ АКУМУЛЯТОРНОЇ БАТАРЕЇ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ Authors: Лазаренко, Олександр; Пазен, Олег Abstract: Щороку виробники електричних транспортних засобів намагаються покращити основні показники своєї продукції, а саме, збільшити загальну ємність акумуляторної батареї, забезпечити швидкою зарядкою тощо. Водночас кількість випадків загоряння подібних електричних транспортних засобів, зокрема електромобілів, поступово зростає. З огляду на наслідки таких пожеж суспільство шукає відповідні рішення щодо забезпечення безпеки громадян і місць зберігання цих засобів. Лише одне загоряння електромобіля може завдати значної шкоди. Алгоритм гасіння такої пожежі потребує залучення значної кількості сил та засобів, а її повна ліквідація може тривати понад 12 годин. Відповідно до аналізу та останніх наукових досягнень наведено методику проведення експериментальних досліджень щодо визначення чинників припинення та запобігання виникненню термохімічної реакції в літій-іонних елементах живлення (далі − ЛІЕЖ). Запропоновано та теоретично обґрунтовано експериментальні стенди щодо встановлення параметрів ЛІЕЖ під час впливу сторонніх чинників, що можуть призвести до виникнення незворотної термохімічної реакції в елементі. Визначено математичний апарат, що дасть змогу згідно з результатами експериментальних досліджень визначити теплофізичні параметри ЛІЕЖ. Під час експериментальних розвідок заплановано здійснювати підвищення внутрішньої температури ЛІЕЖ за допомогою двох чинників, зокрема зовнішнього високотемпературного джерела (полум’я) та надлишкового постійного струму. У разі досягнення визначених температурних показників слід здійснити охолодження ЛІЕЖ із використанням вуглекислотного вогнегасника. Отримані експериментальні значення стануть підґрунтям для розроблення математичної моделі прогріву повнорозмірної комірки акумуляторної батареї електромобіля або іншого транспортного засобу.

0024-12-10T00:00:00Z Лазаренко, Олександр Вікторович Лущ, Василь Іванович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/13791 2024-08-02T07:54:21Z 2024-01-01T00:00:00Z

Title: АНАЛІЗ ЖИТТЄВИХ ПОКАЗНИКІВ ГАЗОДИМОЗАХИСНИКІВ ПІД ЧАС ТРЕНУВАННЯ В ТЕПЛОДИМОКАМЕРІ КОНТЕЙНЕРНОГО ТИПУ Authors: Лазаренко, Олександр Вікторович; Лущ, Василь Іванович Abstract: Вступ. Ланка газодимозахисної служби здійснює виконання своїх функційних обов’язків за умови сильного задимлення, високих температур та значних фізичних навантажень, пов’язаних з перенесенням великої кількості пожежно-технічного обладнання, винесенням постраждалих, а також розбиранням завалів та елементів будівельних конструкцій. Отже, постійне тренування та підготовка особового складу (газодимозахисників) до дій за призначенням в умовах, наближених до реальних, є одним зключових завдань.Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є визначення загального рівня підготовки газодимозахисників на тренажері контейнерного типу відповідно до медико-вікової групи з подальшим встановленням відповідних закономірностей та залежності частоти серцевих скорочень (ЧСС), часу виконання вправи та витрати повітря. Для досягнення поставленої мети необхідно проаналізувати результати виконання вправ в теплодимокамері контейнерного типу газодимозахисниками різних медико-вікових груп та встановити загальні показники рівня фізичної витривалості, визначити ступінь витрати повітря газодимозахисниками різних медико-вікових груп, встановити оптимальну величину ЧСС для газодимозахисників різних медико-вікових груп.Методи. В роботі використано методи аналітичних та експериментальних досліджень з подальшим опрацюванням отриманих статистичних результатів використовуючи відповідне програмне забезпечення.Результати. Загалом в тестуванні взяло участь 544 газодимозахисники. Результати учасників тестування були розділенні на 4 медико-вікові групи, однак в групі до 30 років окремо виділено результати виконання вправ здобувачів вищої освіти за спеціальністю 261 «Пожежна безпека». Результати показників ЧСС показали, що значна частина учасників тестувань зусіх медико-вікових груп перевищує критично допустимі показники. Цілком протилежний результат показали здобувачі вищої освіти, які з однієї сторони мають мінімально допустимий вік, але одночасно з тим здійснювали постійні тренування в рамках виконання навчального плану, лише 7% мали підвищений показник ЧСС. З огляду на те, що в переважній більшості газодимозахисник виконує роботу середньої важкості, в розрахунках часу роботу в апаратах на стисненому повітрі треба враховувати при двох видах навантажень і встановити такі параметри: відповідно 40 л/хв –середній вид навантаження та 80 л/хв –важке. Загальний аналіз фізіологічних показників тестування газодимозахисників різних медико-вікових груп показав, що середні показники часу виконання вправи практично незалежать від віку учасників, однак від 30 до 50% всіх учасників мають критичні показники ЧСС. Відповідно можна стверджувати, що більшість газодимозахисників проходять недостатньо тренувань в тепло-та димокамері. Таким чином недостатня кількість тренувань особового складу порівняно з нормативними актами надалі може негативно вплинути на загальний рівень якості виконання газодимозахисниками дій за призначенням. Висновки. За результатами досліджень встановлено, що від 30 до 50% газодимозахисників всіх медико-вікових груп мають критичні показники ЧСС, а витрата повітря газодимозахисниками при виконанні «важкої роботи» становить 80 л/хв, однак цей показник сильно відрізняється в газодимозахисників віком від 18-19 років, які здійснювали попередні тренування, та становить 58 л/хв. Додатково експериментально перевірено та запропоновано здійснювати обрахунок ЧСС за відповідною математичною залежністю.

2024-01-01T00:00:00Z