<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community: Заступник завідувача кафедри, старший викладач</title>
  <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/4183" />
  <subtitle>Заступник завідувача кафедри, старший викладач</subtitle>
  <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/4183</id>
  <updated>2026-06-26T19:27:28Z</updated>
  <dc:date>2026-06-26T19:27:28Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Англо-український глосарій термінів ІТ технологій та кібербезпеки</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18251" />
    <author>
      <name>Губич, Петро Володимирович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пальчевська, Олександра Святославівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Маланюк, Марія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Добровольська, Світлана Романівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18251</id>
    <updated>2026-06-15T12:21:24Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Англо-український глосарій термінів ІТ технологій та кібербезпеки
Authors: Губич, Петро Володимирович; Пальчевська, Олександра Святославівна; Маланюк, Марія Степанівна; Добровольська, Світлана Романівна
Description: У глосарії з ІТ-технологій та кібербезпеки представлено терміни і термінологічні словосполучення, що репрезентують відповідну терміносистему. До реєстру словника входять лексичні одиниці, що використовуються в науковій та навчальній літературі з програмування, системного адміністрування, захисту інформації, штучного інтелекту, блокчейн-технологій та суміжних дисциплін. Словник включає також загальнотехнічні терміни, коли вони набувають специфічного значення в контексті інформаційних технологій. Словник структуровано за алфавітним принципом з урахуванням особливостей ІТ-терміносистеми. Основні терміни (реєстрові слова) виділено напівжирним шрифтом, нижче подано розгорнуте тлумачення.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>TRANSLATION FEATURES OF GRAMMATICAL TRANSFORMATIONS OF CRISIS MEDICINE DISCOURSE IN ENGLISH AND UKRAINIAN LANGUAGES</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18244" />
    <author>
      <name>Змисла, Софія Василівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Маланюк, Марія Степанівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18244</id>
    <updated>2026-06-15T12:16:49Z</updated>
    <published>2025-06-04T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: TRANSLATION FEATURES OF GRAMMATICAL TRANSFORMATIONS OF CRISIS MEDICINE DISCOURSE IN ENGLISH AND UKRAINIAN LANGUAGES
Authors: Змисла, Софія Василівна; Маланюк, Марія Степанівна
Abstract: В умовах воєн, конфліктів та надзвичайних ситуацій кризова медицина стала вузькоспеціалізованою сферою професійної комунікації, що вимагає чіткості, точності та мовної адаптивності. У статті досліджуються граматичні трансформації, що використовуються при перекладі англомовних текстів з кризової медицини українською мовою, зокрема тих, що містяться в протоколах невідкладної допомоги та настановах з тактичної допомоги пораненим у бою (TCCC). У дослідженні підкреслюється роль граматичних трансформацій, таких як модуляція, транспозиція, зміна пасивного стану на активний, стиснення/розширення іменних словосполучень, герундій та інфінітив, у збереженні змісту та комунікативного навантаження вихідного тексту при дотриманні синтаксичних та стилістичних норм мови перекладу. Порівняльний аналіз автентичних англомовних та україномовних версій кризової медичної документації показав, що герундіальні конструкції є найбільш часто трансформованими структурами, що становлять 40,7% від усіх спостережуваних граматичних змін. Інші значні трансформації включають пасивний стан (23,4%), інфінітиви (18,6%), транспозицію (9,5%), модуляцію (5%), перебудову іменної фрази (5,1%) та зміну порядку слів (2,7%). Кожен тип трансформації слугує для підвищення ясності, збереження директивної функції та забезпечення зрозумілості у складних медичних контекстах. Отримані результати підтверджують, що точний переклад дискурсу кризової медицини вимагає не лише лексичної еквівалентності, але й уміння перекладача застосовувати функціональні граматичні стратегії. Дослідження сприяє систематизації перекладацьких практик в українському медичному дискурсі та підкреслює необхідність подальшого вивчення підготовки перекладачів і проведення корпусних досліджень у галузі тактичної медицини.</summary>
    <dc:date>2025-06-04T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Strategies for news discourse translation from Ukrainian into English (based on the materials of the Ukrinform media resource)</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18241" />
    <author>
      <name>Маланюк, Марія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Кучеренко, Марина Володимирівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18241</id>
    <updated>2026-06-15T12:13:46Z</updated>
    <published>2025-06-22T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: Strategies for news discourse translation from Ukrainian into English (based on the materials of the Ukrinform media resource)
Authors: Маланюк, Марія Степанівна; Кучеренко, Марина Володимирівна
Abstract: Особливо це стосується молодіжних комедій, анімаційних серіалів, фільмів жанру «мок'юментарі», а також стрічок, що відображають сучасні технології комунікації. Прикладом може слугувати серіал Rick and Morty, де велика кількість реплік побудована на інтернет-жартах, аллюзіях до Reddit-культури або Twitchстримінгу. У таких випадках перекладачеві доводиться здійснювати повну адаптацію або навіть створювати нові «культурні меми» для українського глядача. Серед методів перекладу, які застосовуються в таких випадках, можна виділити:‒локалізацію з урахуванням культурного контексту;‒адаптацію жарту шляхом зміни посилання або гри слів;‒вставку аналогічного меметичного еквівалента з українського або близького культурного середовища;‒компенсацію на рівні наступної репліки або візуального ряду [3]. Водночас постає питання етики: наскільки перекладач має право змінювати або «переписувати» авторське повідомлення. Тут важливо враховувати цільову аудиторію та комунікативний ефект, який прагнув створити режисер або сценарист. Меметика у кіноперекладі також тісно пов’язана з глобалізаційними процесами та тенденцією до «гібридних культур». Усе частіше кінопродукція створюється для світового ринку з урахуванням різних культурних реалій, що дає перекладачеві простір для інтерпретації, але вимагає глибокого розуміння міжкультурних комунікацій. Зростання ролі субкультурних кодів у популярній культурі потребує нових підходів до підготовки перекладачів.</summary>
    <dc:date>2025-06-22T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>ПІДГОТОВКА ПЕРЕКЛАДАЧІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ЛЬВІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: ІНТЕГРАЦІЯ CAT-ЗАСТОСУНКІВ Й AI-ІНСТРУМЕНТІВ У НАВЧАННЯ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18238" />
    <author>
      <name>Маланюк, Марія Степанівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пальчевська, Олександра Святославівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Губич, Петро Володимирович</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18238</id>
    <updated>2026-06-15T12:09:15Z</updated>
    <published>2025-12-02T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ПІДГОТОВКА ПЕРЕКЛАДАЧІВ ДЛЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ У ЛЬВІВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: ІНТЕГРАЦІЯ CAT-ЗАСТОСУНКІВ Й AI-ІНСТРУМЕНТІВ У НАВЧАННЯ
Authors: Маланюк, Марія Степанівна; Пальчевська, Олександра Святославівна; Губич, Петро Володимирович
Abstract: Статтю присвячено впровадженню моделі «CAT+AI-augmented translation education» у підготовці перекладачів для системи цивільного захисту у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. Методичне підґрунтя поєднує філологічний фундамент (контрастивна граматика, інформаційні технології в лінгвістиці, термінознавство), доменну компетентність (жанри оперативного реагування, протоколи ICS/SitRep/SOP, інструктивні тексти, кібердискурс) і технологічну грамотність (CAT-застосунки, корпусні менеджери, машинний переклад→постредагування→оцінка якості (QA). Емпіричною базою є опитування 135 студентів (120 бакалаврів, 15 магістрів), яке показало регулярне використання CAT/AI, позитивне сприйняття зручності та відчутну економію часу за умови системного постредагування. Магістри демонструють вищу процедурну грамотність (перекладацька пам’ять, керування глосаріями)  критичнішу оцінку доменної відповідності перекладу за допомогою систем штучного інтелекту, що обґрунтовує сценарії «людина-в-контурі» та поетапне ускладнення навчальних траєкторій. Для ризик комунікацій релевантними метриками якості визначено читабельність, когнітивну простоту, міжмовну узгодженість; вони інтегровані в рубрики оцінювання й портфоліо зі звітами CAT/ AI/QA. Виявлені проблемні місця стосуються відсутності централізованих і регулярно оновлюваних термінобаз ЦЗ, обмежень української морфології в інструментах та ризиків «галюцинацій» і конфіденційності під час роботи з реальними документами. Запропоновано розгорнути доменні термінобази з напівавтоматичним терміновитягом. Отримані результати підтверджують ринкову релевантність моделі «людина+технологія» й формування перекладача нового типу, здатного забезпечувати безперервність і надійність комунікації у високостресових сценаріях. Окреслено обмеження дослідження (одноінституційна вибірка, самооцінювальні індикатори, малий підвибір магістрів) і намічено напрями подальших експериментальних студій використання CAT-застосунків та постредагування</summary>
    <dc:date>2025-12-02T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

