доцент кафедри (0,5 ставки за сумісництвом), кандидат історичних наук, доцент https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/515 2026-06-02T19:05:35Z 2026-06-02T19:05:35Z Лозинський, Андрій Федорович Лаврецький, Роман Вікторович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17970 2026-05-28T09:45:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Історичні аспекти формування системи соціального захисту населення (від епохи античності до кінця хіх ст.) Authors: Лозинський, Андрій Федорович; Лаврецький, Роман Вікторович Abstract: Стаття присвячена висвітленню історичних аспектів формування системи соціального захисту насе лення від античності до кінця ХІХ ст. Обґрунтовано, що сучасна соціальна політика держави неможлива без урахування історичного досвіду, адже саме він визначає еволюцію принципів соціальної солідарності та відповідальності між державою, громадою і особою. Автори статті доводять, що у сучасній науковій літературі недостатньо висвітлені та систематизовані механізми переходу від релігійно-благодійних практик до інституціоналізованих державних моделей соціального страхування наприкінці ХІХ ст. Встановлено, що на ранніх етапах розвитку суспільства соціальний захист мав несистемний характер і проявлявся у формах особистої доброчинності, родинної підтримки та громадської взаємодопомоги. Показано, що у державах Стародавнього Сходу, Греції та Риму виникають перші елементи державного регулювання допомоги нужденним, зокрема у вигляді роздач хліба та діяльності громадських фондів. У середньовіччі в Європі провідну роль у соціальній підтримці відігравала християнська церква, яка організовувала притулки, лікарні та благодійні установи. Водночас розвивалися форми цехової взаємодопомоги та громадської опіки. Доведено, що у XIV–XVII ст. відбувається поступове юридичне оформлення соціальної допомоги, з’являються перші державні та муніципальні механізми підтримки населення, хоча вони часто поєднувалися з репресивними заходами щодо бідняків. У Східній Європі діяло чимало законів, які забороняли професійне жебрацтво, а місцеві органи самоврядування великого значення приділяли питанням профілактики та боротьби з проявами соціальної патології, такими, як пияцтво, проституція та інфатицид. В епоху Просвітництва утверджується ідея соціальної відповідальності держави та права людини на допомогу. Особливу увагу приділено переходу у другій половині ХІХ ст. від благодійності до інституціоналізованих систем соціального страхування, що стало підґрунтям сучасних моделей соціального захисту. Зроблено висновок, що розвиток соціального захисту є результатом тривалої еволюції від морально-етичних норм до правових гарантій і відображає зростання ролі держави у забезпеченні соціальної безпеки населення.

2026-01-01T00:00:00Z Лаврецький, Роман Вікторович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17516 2026-03-14T11:37:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Асертивність у професійній діяльності соціального працівника: теоретичні засади, емпіричні інструменти та практичні аспекти Authors: Лаврецький, Роман Вікторович

2026-01-01T00:00:00Z Лозинський, Андрій Федорович Лаврецький, Роман Вікторович https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17253 2026-01-26T14:23:06Z 2025-12-26T00:00:00Z

Title: Зміна соціально-ціннісних орієнтирів і формування національної свідомості українських вояків у роки першої світової війни Authors: Лозинський, Андрій Федорович; Лаврецький, Роман Вікторович Abstract: Стаття присвячена дослідженню трансформації світогляду, психологічного стану та національ ної свідомості українських вояків у роки Першої світової війни. Масова мобілізація селян до армій Російської та Австро-Угорської імперій спричинила різку зміну їхнього звичного життєвого укладу, що стало каталізатором глибоких ціннісних, поведінкових і ментальних зрушень. На основі аналізу широкого комплексу джерел – фронтових листів, щоденників, спогадів, епістолярної спадщини вете ранів – простежено поступову еволюцію настроїв солдатів: від піднесеного патріотичного ентузіазму й віри у швидку перемогу до наростаючої втоми, дезорієнтації, розчарування та формування стійких антивоєнних і пацифістських настроїв. Особливу увагу приділено механізмам формування нової соціально-ціннісної парадигми україн ських вояків. У статті обґрунтовується, що війна, вивівши селян із традиційного середовища, спри чинила руйнування локальних і конфесійних форм ідентичності та створила умови для становлення модерного національного самоусвідомлення. Контакти з представниками інших етносів, перебування у полінаціональних військових з’єднаннях, а також зустрічі українців по обидва боки фронту стали сильним імпульсом до усвідомлення власної культурної спільності й етнічної окремішності. Автори доводять, що саме фронтовий досвід прискорив перехід від регіональної самоідентифікації до розу міння себе як частини українського народу. В статті зроблено висновок, що Перша світова війна стала ключовим чинником психологічного, соціального та національного перелому, який суттєво вплинув на формування модерної української нації. Запропонований аналіз відкриває перспективи подальших досліджень порівняльного досвіду українців у двох імперіях, вивчення фронтових наративів та ролі гуманітарних інституцій у трансфор мації цінностей вояків.

2025-12-26T00:00:00Z Popovych, Nina Lukashenko, Alisa Lavretski, Roman Lakhno, Oleksandr Bohdan, Bohdan https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/16651 2025-10-27T14:48:29Z 2025-01-01T00:00:00Z

Title: The Use of Genocide in the Formation of State Propaganda: Russian Practice and its Impact on World Peace Authors: Popovych, Nina; Lukashenko, Alisa; Lavretski, Roman; Lakhno, Oleksandr; Bohdan, Bohdan Abstract: The critical threat of the risk of genocide became especially acute in the late twentieth and first third of the twenty-first century and has become a major influence on global security. The study is devoted to the specifics of the genocidal policy of the Russian Federation as part of the concept of the formation of Russian national ideology. The research methodology included analysis and synthesis, systematization, comparison, generalization, and abstraction. The analysis of the rhetoric of Russian officials and publications in the media and mass media allowed us to conclude that the idea of genocide is present, supported by the general national position of the Russian Federation and actively financed by the federal budget. The retransmission of the official ideology in the context of anti-Ukrainian materials contains calls for “restoring historical justice” and “denazification” of Ukrainians. The study examines the system of Russian “denazification” measures, which are accompanied by censorship, ideological pressure, and the destruction of its own political opposition against the background of the functioning of cross-cutting ideas of genocidal policy. The author substantiates the presence of a consistent policy of the Russian Federation towards Ukrainians, which has signs of genocidal intentions. The article proves that genocidal propaganda within the political narrative of the Russian Federation has a suggestive character, which ensures the consistent formation of ideological hatred towards the Ukrainian people in society. The destructive critical consequences of the genocidal ideology of the Russian Federation for the security of global geopolitical development are substantiated.

2025-01-01T00:00:00Z