https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/70 2026-06-12T04:25:17Z 2026-06-12T04:25:17Z Грицанюк, Віта Василівна Костишин, Емілія Іванівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18066 2026-06-10T11:11:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Цифрова доступність як інструмент соціальної інтеграції вразливих груп населення Authors: Грицанюк, Віта Василівна; Костишин, Емілія Іванівна Abstract: У статті здійснено теоретичне обґрунтування цифрової доступності як ключового інструменту соціальної інте грації вразливих груп населення в умовах цифрової трансформації суспільства. Актуальність дослідження зумовле на посиленням цифрового розриву, що проявляється у нерівному доступі до інформаційно-комунікаційних технологій, відмінностях у рівні цифрових навичок та здатності використовувати цифрові сервіси для задоволення життєвих потреб. Особливу увагу приділено аналізу становища осіб з інвалідністю та людей похилого віку як груп підвищеного ризику цифрового виключення. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння цифрової інклюзії та цифрового розриву, визначено сутність цифрової доступності як комплексної соціально-інституційної категорії, що виходить за межі суто технічного аспекту. Охарактеризовано основні бар’єри цифрового середовища, зокрема технічні, когнітивні, освітні та соціально-економічні, які обмежують участь вразливих груп у цифрових процесах. Обґрунтовано роль принципів безбар’єрності та універсального дизайну у формуванні доступного цифрового середовища, а також значення міжнародних стандартів вебдоступності (WCAG) як нормативної основи забезпе чення інклюзивності цифрових сервісів. Проаналізовано український та міжнародний досвід впровадження цифрової доступності, зокрема у сферах освіти, зайнятості, надання соціальних послуг і громадянської участі. Доведено, що цифрова доступність виступає інтегруючим механізмом подолання цифрового розриву, сприяє розширенню можливостей соціальної участі та підвищенню якості життя населення. Визначено, що ефективність цифрової інклюзії залежить від комплексного поєднання нормативного регулювання, розвитку цифрових компетентностей та адаптації цифрових сервісів до потреб користувачів.

2026-01-01T00:00:00Z Костишин, Емілія Іванівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18009 2026-06-03T09:38:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Інтерактивні інноваційні технології VR/AR у вищій освіті: сучасні підходи та перспективи Authors: Костишин, Емілія Іванівна

2026-01-01T00:00:00Z Логвиненко, Вікторія Михайлівна Грицанюк, Віта Василівна Білецький, Остап Петрович Іванів, Анна Андріївна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/18005 2026-06-02T10:08:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Трансформація моделі батьківства в Україні: роль міжнародних організацій у розвитку гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками Authors: Логвиненко, Вікторія Михайлівна; Грицанюк, Віта Василівна; Білецький, Остап Петрович; Іванів, Анна Андріївна Abstract: Трансформація батьківства в Україні постає як складний соціокультурний процес, зумовлений війною, змінами гендерних норм та активною участю міжнародних організацій. Традиційно українська соціальна робота маргіналізувала чоловіків, розглядаючи їх переважно як економічних «годувальників» або потенційних «кривдників», що обмежувало їхнє визнання як клієнтів, які потребують підтримки. Водночас інтеграція гендерно чутливих підходів поступово долає ці стереотипи, наголошуючи на ролі чоловіків у догляді за дітьми, емоційній взаємодії та відповідальному батьківстві. У статті розглянуто внесок міжнародних організацій – Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), Програми розвитку ООН (UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF) та Ради Європи – у розвиток гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками в Україні. Їхні ініціативи виходять за межі фінансової підтримки, охоплюючи законодавчу адвокацію, комунікаційно-просвітницькі кампанії та практичні інтервенції. Приклади, такі як мережа просторів «TatoHub», довготривала кампанія UNFPA «Щастя у 4 руки», програми реінтеграції ветеранів від UNDP, просування позитивного батьківства UNICEF та корекційні програми Ради Європи, демонструють адаптацію глобальних стандартів до українського контексту. Ці зусилля сприяють формуванню нових моделей батьківства, що змінюють образ «батька вихідного дня» на щоденну залученість до догляду та сімейного життя. Результати дослідження підтверджують, що міжнародні організації виступають агентами змін, просуваючи егалітарні сімейні відносини та зміцнюючи соціальну стійкість. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні ефективності гендерно чутливої соціальної роботи з чоловіками, особливо у процесі реінтеграції ветеранів, підтримки внутрішньо переміщених осіб та довгострокового впливу програм відповідального батьківства на згуртованість громад і соціальну справедливість.

2026-01-01T00:00:00Z Гонтар, Зоряна Григорівна https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/17977 2026-05-29T10:06:41Z 2026-05-01T00:00:00Z

Title: Публічне управління і соціальна робота Authors: Гонтар, Зоряна Григорівна Abstract: У статті розглядається сучасна роль державного управління в умовах глобальних викликів і про цесів євроінтеграції, наголошуючи на трансформації його функцій від суто адміністративного апарату до повноцінної інституції, що виконує завдання культуротворення та сприяє формуванню системи цін ностей у суспільстві. Пропонується впровадження обґрунтованих підходів до прийняття управлінських рішень та розробка стратегій, що інтегрують наукові знання для підтримання фундаментальних демо кратичних принципів: прозорості, довіри, відповідальності та інноваційності. Аналіз показує, що державне управління у сучасних умовах набуває нових рис, перетворюючись на соціокультурний феномен, котрий суттєво впливає на формування ціннісних орієнтирів суспільства. У статті пропонується чітке розмежування понять: державне управління розглядається як широка теоре тико-концептуальна та ціннісна категорія, тоді як публічне управління трактується як прикладна, опера ційна діяльність державних інститутів з реалізації політики. Особливий акцент зроблено на впровадженні методології обґрунтованого прийняття рішень (Evidence-Based Policy Making, EBPM) у публічному адмі ніструванні для підвищення ефективності управлінських практик та зміцнення суспільної довіри. Державне управління представлено як складну та динамічну систему публічного адміністрування, яка базується на інституційних практиках, нормативно-правовій архітектурі та сучасних комуніка ційних стратегій. Воно не лише сприяє підтриманню суспільного порядку, але й виступає важливим агентом соціалізації, активно впливаючи на формування ціннісно-нормативних засад громадянського суспільства. Запроваджено концепцію державного управління як соціокультурного феномена, що є рушієм культурогенезу та носієм демократичних цінностей. Встановлено, що саме через механізми державного управління відбувається інтеграція та трансфер таких ключових цінностей, як прозорість, підзвітність і верховенство права. Це забезпечує гармоні зацію формальних юридичних норм із суспільними очікуваннями громадян. Крім того, проаналізо вано вплив якості публічного адміністрування на колективну свідомість, підкреслюючи кореляцію між професійністю органів влади, громадською довірою та соціальним добробутом. Некомпетентне або деструктивне управління визначається як фактор, що спричиняє апатію та фрустрацію в суспільстві, підриваючи віру громадян у дієвість інститутів влади.

2026-05-01T00:00:00Z