DSpace Collection:https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/89392026-04-07T12:33:01Z2026-04-07T12:33:01ZFDS simulation of fire spread EPS insulated facade and comparison of model results with experimental dataКузик, Андрій ДаниловичЯковчук, Роман СвятославовичЄмельяненко, Сергій Олександровичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/94052022-02-09T09:10:10Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: FDS simulation of fire spread EPS insulated facade and comparison of model results with experimental data
Authors: Кузик, Андрій Данилович; Яковчук, Роман Святославович; Ємельяненко, Сергій Олександрович2019-01-01T00:00:00ZАНАЛІЗ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ У КОНСТРУКЦІЯХ ЗОВНІШНІХ СТІН ІЗ ФАСАДНОЮ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЄЮ ТА ОПОРЯДЖЕННЯМ ШТУКАТУРКОЮЯковчук, Роман СвятославовичКузик, Андрій ДаниловичЄмельяненко, Сергій ОлександровичСкоробагатько, Т.М.Івануса, Андрій ІвановичДобростан, О.В.https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/94042022-02-09T09:01:04Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: АНАЛІЗ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ У КОНСТРУКЦІЯХ ЗОВНІШНІХ СТІН ІЗ ФАСАДНОЮ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЄЮ ТА ОПОРЯДЖЕННЯМ ШТУКАТУРКОЮ
Authors: Яковчук, Роман Святославович; Кузик, Андрій Данилович; Ємельяненко, Сергій Олександрович; Скоробагатько, Т.М.; Івануса, Андрій Іванович; Добростан, О.В.
Abstract: Метою роботи є аналіз протипожежних заходів у конструкціях зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою, а також аналіз особливостей їх облаштування, враховуючи досвід інших країн. Розглянуто та проаналізовано види, конструктивні особливості, призначення та функції протипожежних поясів та обрамлення віконних (дверних) прорізів, виконаних з негорючих матеріалів, які влаштовуються в конструкціях зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою. Наголошено на значну роль протипожежних поясів та обрамлення віконних (дверних) прорізів із негорючих плит з мінеральної вати у забезпеченні пожежної безпеки будівельних об’єктів. Зроблено висновки про те, що в Україні на національному рівні в нормативних документах процедура облаштування протипожежних поясів та обрамлення навколо віконних та дверних прорізів недостатньо технічно описана (розкрита), що призводить до випадків неправильного трактування цих вимог або взагалі їх нехтування.2019-01-01T00:00:00ZЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХКузик, Андрій ДаниловичТоварянський, Володимир ІгоровичДрач, Костянтин Леонідовичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/94032022-02-09T08:45:18Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Authors: Кузик, Андрій Данилович; Товарянський, Володимир Ігорович; Драч, Костянтин Леонідович
Abstract: Постановка проблеми. Пожежна небезпека трав’яних екосистем залежить від багатьох факторів, які зумов- люють відповідний стан горючого матеріалу та сприяють процесу горіння. Найважливішими показниками небезпеки є стан і вологість трав. Основними зовнішніми факторами впливу на виникнення та поширення пожеж у природних екосистемах є: температура та відносна вологість повітря, опади, швидкість вітру. Актуальним завданням є встанов- лення показників пожежної небезпеки, зокрема швидкості поширення пожеж трав’яних екосистем.
Метою роботи є встановлення на основі аналізу факторів небезпеки та експериментальних досліджень особли- востей виникнення і поширення трав’яних пожеж в умовах лісостепу України.
Методи дослідження. Дослідження проводили в лісостеповій зоні на території Вінницької обл. 01-03 листопа- да 2019 р. Ділянки вибирали довжиною 10 м і шириною 3 м з урахуванням вітру, напрям якого був вздовж ділянки. Під час проведення досліджень швидкість вітру становила від 0 до 10 м/с, температура повітря змінювалася вдень від 7 до 14С, а вночі від –3 до 12С, а відносна вологість від 52 до 69% вдень і вночі від 72 до 84%. Вологість трави в денний час становила 20-22%, а у нічний – 27-30%. Пожежне навантаження на ділянках становило 4-5 т/га.
Основні результати дослідження. Горіння з 19 год вечора до 10 год ранку переважно не відбувалося. Це пояс- нюємо тим, що трав’яний покрив протягом ночі збільшив вміст вологи у зв’язку із збільшенням відносної вологості та зниженням температури повітря. А вдень після 10 год за ясних умов та наявності вітру вологість трав зменшува- лася, що сприяло їх займанню та поширенню вогню. Проте за відсутності вітру поширення вогню не відбувалося.
Швидкість поширення вогню залежала від швидкості вітру та висоти трав і становила: для трав висотою 40 см – від 2,5 м/хв для швидкості вітру 1-2 м/с до 3,5 м/хв для швидкості вітру 6-8 м/с; висотою 60 см – від 3,1 м/хв для швидкості вітру 1-2 м/с до 12,5 м/хв для швидкості вітру 6-8 м/с.
Висновки. Швидкість поширення горіння в трав’яних екосистемах залежить від температури і відносної воло- гості повітря, швидкості вітру, вологості трав, висоти та просторового розміщення. У нічний час висока вологість трав, зумовлена високою відносною вологістю та низькою температурою повітря, утруднює займання і горіння, проте за наявності декількох джерел займання достатньої енергії поширення пожежі може відбуватися за наявності вітру.2019-01-01T00:00:00ZОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХКузик, Андрій ДаниловичДрач, Костянтин Леонідовичhttps://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/94022022-02-09T08:20:32Z2019-01-01T00:00:00ZTitle: ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ПОЖЕЖ У ТРАВ’ЯНИХ ЕКОСИСТЕМАХ
Authors: Кузик, Андрій Данилович; Драч, Костянтин Леонідович2019-01-01T00:00:00Z