<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Community:</title>
  <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9200" />
  <subtitle />
  <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/9200</id>
  <updated>2026-04-06T19:21:01Z</updated>
  <dc:date>2026-04-06T19:21:01Z</dc:date>
  <entry>
    <title>ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10584" />
    <author>
      <name>Великий, Назарій Романович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковалишин, Василь Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ковалишин, Володимир Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Войтович, Тетяна Мирославівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Сорочич, Марія Пилипівна</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10584</id>
    <updated>2025-06-25T12:17:07Z</updated>
    <published>2021-12-29T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПРЕСІЙНОЇ ПІНИ
Authors: Великий, Назарій Романович; Ковалишин, Василь Васильович; Ковалишин, Володимир Васильович; Войтович, Тетяна Мирославівна; Сорочич, Марія Пилипівна
Abstract: Пожежі класів А та В серед інших класів пожеж завдають значної матеріальної та екологічної шкоди. Найпоширенішою речовиною для гасіння пожеж класу А є вода, оскільки вона має високі показники теплоємності, теплоти пароутворення і низьку теплопровідність. Основний механізм вогнегасної дії води – охолодження зони горіння. При потраплянні в осередок пожежі вода охолоджує горючу речовину нижче за температуру займання. Також при поглинанні водою тепла утворюється пара, яка зменшує концентрацію кисню та продуктів горіння в зоні горіння.&#xD;
У Німеччині, Австрії, США та інших країнах все більшої популярності набуває використання компресійної піни. Принцип дії системи для отримання такої піни – примусове введення повітря в розчин піноутворювача за допомогою компресора. Такі системи називаються “Compressed air foam system” (CAFS), які останнім часом набули широкого застосування в світі. Компресійній піні притаманна вогнегасна властивість води, хороша ізолювальна здатність горючих парів від зони реакції.&#xD;
Вперше технологія для генерування компресійної піни була застосована у 1932 році у Данії. Вона використовувалася для гасіння пожеж на суднах. Властивості цієї піни отримали позитивну оцінку та у 1944 році її почали використовувати у ВМС США. Зараз компресійна піна використовується для гасіння пожеж класу А і В та на об’єктах, де є небажаним затоплення водою і потрібна піна з хорошими адгезивними властивостями.&#xD;
Мета. Метою статті є аналіз використання CAFS та розширення галузі застосування компресійної піни для гасіння нафтопродуктів підшаровим способом та при подаванні на поверхню. Висновки. Згідно з проведеним аналізом можна зробити висновок, що системи з використання компресійної піни набирають стрімкого поширення, такі технології не передбачають використання великої кількості води і доволі широко застосовуються у багатьох країнах світу, зокрема, в Німеччині, Австрії, США, Великій Британії тощо. Основні переваги компресійної піни: менші затрати часу на гасіння пожежі, менші витрати води та піноутворювача води (2-5 рази) і піни (5-15 разів), можливість подавання піни на велику відстань, а також гасіння електрообладнання. Також слід зазначити, що компресійна піна значно легша, а тому це підвищує маневреність ствольщика, та дає змогу швидше змінити позицію. Також, при використанні цієї піни, завдяки низькому вмісту рідинної фази, зменшуються побічні матеріальні збитки при гасінні пожеж житлових будинків. Є гіпотеза, що цей вид піни може використовуватись для подавання на поверхню горючої рідини, а також використовуватись для «підшарового» гасіння резервуарів з нафтою та нафтопродуктами. Використання компресійної піни «підшаровим» способом, як і подачею на поверхню не вивчене в Україні та за її межами, відсутні відповідні нормативні документи. У нашій гіпотезі передбачаємо, що компресійна піна буде швидко покривати поверхню і триматись довгий час на поверхні не руйнуючись, таким чином не давати горючим парам потрапляти в зону горіння, бути екраном між полум’ям та дзеркалом ЛЗР та ГР, охолоджувати нагріті поверхні. Компресійна піна має більшу стійкість ніж звичайна, повітряно-механічна піна (ПМП). Для підтвердження або спростування цієї гіпотези у майбутньому будуть проведені дослідження з гасіння пожеж у резервуарах з ЛЗР та ГР та визначення оптимальних концентрацій вітчизняних піноутворювачів (ПУ) для отримання компресійної піни</summary>
    <dc:date>2021-12-29T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО НАРОЩУВАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ</title>
    <link rel="alternate" href="https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10939" />
    <author>
      <name>Борщевський, Віктор</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чемерис, Василь</name>
    </author>
    <author>
      <name>Хомюк, Наталія</name>
    </author>
    <author>
      <name>Люблін, Віталій</name>
    </author>
    <id>https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/10939</id>
    <updated>2021-05-05T01:29:25Z</updated>
    <published>2022-08-31T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Title: ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО НАРОЩУВАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Authors: Борщевський, Віктор; Чемерис, Василь; Хомюк, Наталія; Люблін, Віталій</summary>
    <dc:date>2022-08-31T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

